Блокада Криму стала однією з головних подій року, що минає, причому не лише в Україні. Як розпочиналася безстрокова акція протесту на кордоні з окупованим півостровом і чи виправдала вона надії активістів.
21 вересня 2015 року. Вантажівки на трьох КПП перед окупованим Кримом застрягли у багатокілометрових заторах. Вони не знали, що активісти починають блокаду. Хоча кримські татари про це попереджали.
“Не може бути безмежне постачання товарів, які укріплюють російських окупантів у Криму. Хай збирається Кабінет міністрів, думає про продовольчі бази, хай збирається узгоджувальна рада, там є законопроекти про скасування Вільної економічної зони”, — пояснив тоді Рефат Чубаров.
У перший день блокади на адмінкордоні не було спокійно. Міліція переконувала, що контролює ситуацію. Тримали слово недовго: 21 листопада на Чаплинці міліція, била учасників кримської блокади.
У сутичці були постраждалі. Одна із них — журналіст телеканалу ATR двадцятирічна Гульсум Халілова.
“Я із мікрофоном намагалася ввірватися у цю сутичку, узяти інтерв’ю, але потрапила під штурм і мене прикладом зачепив представник правоохоронних органів. Це була людина у шоломі — обличчя я не бачила”, — пояснила Гульсум.
Активісти охороняли електроопори, що їх хтось підірвав. Саме через це окупований півострів залишився без українського світла. Утім уже за кілька днів на місце аварії пустили енергетиків.
Напругу по лінії “Каховська-Титан” обіцяли дати ще до Нового Року. Її дали, але за кілька днів до свята знову вимкнули. За попередніми висновками експертів, опору пошкоджено внаслідок вибуху, — повідомили у Нацполіції Херсонщини.
Із Нового Року блокада Криму не здасть позицій, лише переформатується. Так запевняють учасники акції на адмінкордоні з окупованим півостровом.
