Цікавить, хто з кандидатів на посаду міського голови здійснив найбільший прорив у фіналі виборчої кампанії, хто зумів потрапити до крісла мера, здобувши у першому турі меншу кількість голосів, аніж суперник, а хто втратив прихильність своїх виборців у період між голосуваннями? Відповіді на ці питання ви знайдете в аналізі від Громадянської мережі ОПОРА.
ОПОРА порівняла результати, які здобули переможці виборів міського голови у містах, де відбувалося повторне голосування, під час першого та другого турів (25 жовтня та 15 листопада відповідно). 25 жовтня на посаду міського голови у 358 містах України претендували 2741 кандидатів. Під час повторного голосування 15 листопада до виборчі дільниці відвідали мешканці 29 міст України та зробили свій вибір між 58 кандидатами, які набрали найбільшу кількість голосів виборців у попередньому турі. Результати голосування 15 листопада були визнані дійсними незалежно від показника явки виборців.
За підсумками голосування, обійти суперника та піднятися з другої позиції за результатами першого туру до звання переможця змогли 6 кандидатів: Борис Філатов (Українське об’єднання патріотів – УКРОП) у Дніпропетровську, Руслан Марцінків (ВО «Свобода») в Івано-Франківську, Олександр Сєнкевич (Об’єднання «Самопоміч») у Миколаєві, Владислав Антрошенко («Блок Петра Порошенка «Солідарність») у Чернігові, Анатолій Бондаренко (ВО «Батьківщина») у Черкасах та Геннадій Дикий (Об’єднання «Самопоміч») у Білій Церкві.
Деякі з новообраних мерів показали спад прихильності виборців на час повторного голосування. Так, чинний мер Львова Андрій Садовий у другому турі здобув на 313 голосів менше, а за Сергія Моргунова, в.о. міського голови Вінниці, проголосувало на 1096 виборців менше, ніж 25 жовтня.
Водночас перевершити власний результат першого туру голосування вдалося більше ніж у три рази Олександру Сєнкевичу в Миколаєві та Анатолію Бондаренку в Черкасах, приблизно у два з половиною рази – Геннадію Дикому у Білій Церкві та Владиславу Антрошенку в Чернігові, вдвічі – Валентину Казакову в Сєвєродонецьку, Олександру Мамаю у Полтаві, Валентину Малецькому у Кременчуці та Олександру Симчишину у Хмельницькому.
Нагадаємо, що згідно з новим Законом «Про місцеві вибори» вибори міських голів у містах із кількістю виборців 90 тис. і більше проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості, тобто обраним вважається той кандидат, за якого проголосувало 50% + 1 виборець, що взяли участь у голосуванні. Якщо жоден із них не набрав такої кількості голосів, то оголошується другий тур виборів за участі двох претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів. Обраним вважається той кандидат, який здобуде підтримку найбільшої кількості виборців.
Всього в Україні 35 міст, в яких кількість виборців дорівнює або є більшою 90 тис. У Одесі, Тернополі, Харкові, Слов’янську та Лисичанську переможця на виборах міського голови було визначено одразу 25 жовтня. Тобто у 5 з 35 міст, в яких кількість виборців дорівнює або є більшою 90 тис. вибори відбулися в один тур, а у 29 містах пройшло повторне голосування.
До міст, де волевиявлення жителів визначав другий тур, належать: Київ, Вінниця, Луцьк, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь, Павлоград, Краматорськ, Житомир, Ужгород, Бердянськ, Запоріжжя, Мелітополь, Івано-Франківськ, Біла Церква, Кіровоград, Сєвєродонецьк, Львів, Миколаїв, Кременчук, Полтава, Рівне, Суми, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів та Чернівці.
Зауважимо також, що 25 жовтня голосування у Маріуполі й Красноармійську не відбулося, датою проведення виборів у цих містах визначено 29 листопада. 19 листопада ЦВК прийняла роз’яснення, яким було встановлено, що передвиборна агітація до дня голосування не здійснюється. Натомість ОПОРА пропонувала внести зміни до даного Роз’яснення і надати можливість кандидатам проводити агітацію до 24 години останньої п’ятниці перед днем голосування. У той же час, 23 листопада Київський апеляційний адміністративний суд визнав протиправним і скасував п. 8 Роз’яснення ЦВК щодо передвиборної агітації в Маріуполі та Красноармійську.
