www.scm.com.ua
Дві селянські біди
На Херсонщині три чверті рогатої худоби та свиней відгодовують у приватних господарствах, але її кількість щороку падає. Адже корів нема де випасати, оскільки пасовиська із соковитою травою у дніпровських плавнях «нові українці» розхапали в оренду та викупили під бази відпочинку й власні заміські будинки. А по-друге, в області досі обмаль пунктів забою, що повністю відповідають санітарним нормам – продаж на ринках та в супермаркетах м’яса тварин, оббілованих у домашніх умовах, вже давно збираються заборонити. Але у проблеми є рішення. І знайти його допомагають, у тому числі, й міжнародні організації.
Факт. З початку року на Херсонщині поголів’я великої рогатої худоби складало 127,7 тисяч тварин, що на 4,9 відсотки менше, ніж торік. Молока від корів отримали 267,7 тисяч тонн – на 0,5 відсотки менше. Дані Головного управління статистики в Херсонській області.
З сервісом допомогли американці
Скажімо, велике село Музиківка у Білозерському районі Херсонщини з давніх давен спеціалізувалося саме на тваринництві. І зараз чверть села відгодовує на своїх обійстях свиней, а ще чверть тримає корів, і заробляє, здаючи молоко. Раніше проблем з їх забоєм не було, оскільки у селі працювала бійня радгоспу «Маяк». Та з розвалом системи колективних господарств радгосп припинив існування, а з ним перестала використовуватися і бійня.
Так було більше двадцяти років, упродовж яких свиней та корів забивали просто на присадибних ділянках, а найпоширенішим «обладнанням» для цього залишалися цинкові тази, «вагани» та шматки поліетиленової плівки. Проте, власники домашніх тварин і лідери сільської громади також вивчають закони, і перспективу заборони на реалізацію «домашнього» м’яса їхньої уваги не оминув. Тож кілька тутешніх родин об’єдналися, викупили в ліквідатора закинуте приміщення старої радгоспної бійні, і створили на її базі сімейний сервісно-забійний цех із первісною назвою «Маяк», що відповідає усім євростандартам. Був чималий клопіт із дозвільними паперами, і тут посприяла Агенція США з міжнародного розвитку (USAID).
«Агенція USAID виділила грант у двісті тисяч гривень на виготовлення проектно-технічної документації сімейного підприємства. Обладнання та реконструкція здійснювалася виключно коштом пайовиків, і роботи потребували значно більших коштів. Однак немає жодних сумнівів, що вони окупляться. Адже в нашому селі понад сто індивідуальних господарств, де тримають від двох до семи десяти голів тільки свиней. І послуг сертифікованого сервісно-забійного цеху вони потребуватимуть постійно», – зазначив Олександр Лейбзон, сільський голова Музиківки.
Тепер сподіваються, що проект для Херсонщини стане пілотним. І досвід господарів з Музиківки стане у пригоді по всій області.
Черга за громадськими пасовиськами
У відродження тваринництва й зрошення на Херсонщині міжнародні організації впродовж останніх років вкладають чимало коштів та надають технічну допомогу. Втім, є питання, де без втручання влади ніяк не обійтися – це пошук землі під нові громадські пасовиська, що ними власники худоби могли б користуватися безкоштовно. Не секрет, що їх надання раніше часто-густо блокували чиновники на місцях – їм вигідніше було отримувати хабарі за надання вільних ділянок бізнесменам, аніж громаді. Тепер ситуація змінилася, і саме час цими змінами скористатися для загального добра, міркують аграрії.
«Піонерами» тут стали громади сіл Бобровий Кут і Новопавлівка у Великоолександрівському районі області. Селяни визначилися, де є можливість організувати додаткові випаси. А служба Геокадастру в регіоні узгодила передачу під безкоштовні пасовиська одразу 547,7 гектарів землі – обійшлося без хабарів та зайвої бюрократичної тяганини. Отже, незабаром корів у окремо взятих селах має побільшати. А надалі приклад їхніх мешканців наслідуватимуть в інших районах краю.
