postfactum.ks.ua
20 листопала на кінофестивалі IDFA в Амстердамі відбудеться світова прем’єра фільму «Українські шерифи». «Ми відправили чорновий монтаж, сподіваючись завершити фільм до показу, якщо відповідь буде позитивна. Нам відписали практично одразу, що показ мусить відбутися саме у них», – розповідає Дар’я Аверченко, продюсер фільму.
Документальна картина «Українські шерифи» режисера Романа Бондарчука побореться за призи в конкурсі знаменитого Амстердамського кінофестивалю документальних фільмів (IDFA), який пройде з 18 по 29 листопада. «Українські шерифи» є копродукцією України, Латвії та Німеччини.
Цей фільм зняли херсонці про херсонців. Роман Бондарчук та Дар’я Аверченко добре вивчили своїх героїв, жили їхнім життям і тому зняли добрий і чесний фільм. Ця стрічка про те якими ми є насправді – укранці, про все добре і погане в нас, про красу південної України, і про її красивих людей.
Ось , що розповідає Даша про історію створення «Українських шерифів»: «Я знаю людей села Стара Збур’ївка з дитинства. У селі, наприкінці 80-х років, батьки взялися будувати дачу. Я любила село за річку і сосновий ліс і ненавиділа дачу, де була змушена копатися в городі всі канікули. Влітку 2011-го, ми знімали проект «Нові герої» – серію коротких документальних фільмів про людей, які протистоять і перемагають при корумпованій владі Януковича. Одним з наших героїв був Віктор Васильович Маруняк, сільській голова Старої Збур’ївки. Він боронив землі села від олігархів, що тоді масово скуповували ділянки на Півдні, і за це потрапив до в’язниці. Його відпустили через два тижні, тому що визволяти свого голову під стіни Херсонської прокуратури прийшло все село.
Нас вразила ця історія, ми хотіла знати більше про людину, яку так шанують. Так ми дізналися, що крім дитсадка, рівної дороги і сільського пляжу, в селі ще є свої шерифи. У той час в село практично неможливо було викликати міліцію – вона не приїздила через брак бензину – і громадський порядок у Збур’ївці охороняли два місцеві жителі: Віктор Кривобородько і Володимир Рудьковський.
Нам ставало все цікавіше і цікавіше, ми згодом переїхали жити і знімати в село, на батьківську дачу і злилися з місцевими жителями. Спочатку ми думали, що це буде веселий фільм про експеримент з охорони громадського порядку, бо виклики були різні: наприклад, сусіди сварилися за межу і один сусід подзюрив іншому через паркан. Однак після того, як почалася війна, настрій фільму змінився. Задумана комедія перетворилася на драму і тепер має набагато більше смислів».
Фільм, знятий на Херсонщині побореться за приз престижного кінофестивалю. Тож побажаємо нашим землякам перемоги.
