Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який є одним з ініціаторів «продовольчої блокади» Криму, порівняв реакцію російської влади Криму на ці дії з божевіллям.
«Поки істерія нагадує божевільного, який намагається над нами жартувати, ображати, стверджувати, що жодного дефіциту вони не відчують. Ми просто знаємо, що зараз відбувається на ринках у Криму. Якщо чесно, то окупаційна влада не зможе заявити офіційну реакцію на блокаду, це робитиме Москва. Вчора віце-прем’єр Козак заявив про підготовку до нашої акції ще до її початку», – сказав Чубаров у інтерв’ю Крим.Реалії.
Безстрокова акція з блокування вантажного транспорту, що прямує до Криму з продуктами і товарами, почалась 20 вересня.
Хто проводить блокаду?
Блокаду ініціювали кримські татари.
Про початок акції з трибуни українського парламенту оголосив Рефат Чубаров – йому вже більше року за рішенням прокуратури заборонений в’їзд до Криму (загалом, за офіційними даними, з Криму до України після його анексії Росією переїхали майже 21 тисяча людей).
До них вирішили приєднатись активісти ультраправого руху «Правий сектор» і батальйону «Айдар».
Є на пропускних пунктах і силовики – спецпідрозділ батальйону МВС «Херсон» і співробітники СБУ.
Що і кого саме вони блокують?
Активісти блокують три пункти в’їзду з основної території України на півострів Крим – «Чонгар», де розташовується штаб акції, «Чаплинку» і «Каланчак», розташовані в Херсонській області.
Активісти блокують в’їзд вантажівкам із товарами, які хочуть проїхати з основної території України до Криму.
Учасники акції не заважають проїзду на територію Криму легкових автомобілів, а також не перешкоджають пішоходам, які перетинають адміністративний кордон.
Однак, як повідомляє РБК, посилаючись на представників прикордонного управління ФСБ по Криму, учасники акції не випускають деякі українські вантажівки з Криму, які хочуть вивезти товари.
Чого домагаються організатори блокади?
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив у інтерв’ю німецькому виданню Deutsche Welle, що Україна не має «годувати окупантів».
Серед цілей організаторів блокади – звільнення українських політв’язнів у Росії, припинення політично мотивованого кримінального та адміністративного переслідування українців у Криму і дозвіл в’їзду на територію Криму міжнародним спостерігачам, журналістам, а також лідерам і активістам кримськотатарського народу.
«Правий сектор» на своєму сайті написав, що вони вирішили взяти участь у блокаді для боротьби з режимом внутрішньої окупації та режимом українського президента Петра Порошенка, який, за їхніми словами, вже рік веде країну «дорогою мінської ганьби».
«Блокаду Криму ми розцінюємо як подвійний удар – і безпосередній удар по московських інтересах, і удар по нинішній системі, яка склалась в Україні, – системі зради і здачі державних інтересів», – написано на сайті «Правого сектора».
Ігор Лапін, один із командирів батальйону «Айдар», заявив, що українські бізнесмени ведуть вільну торгівлю з анексованим Кримом і заробляють на цьому гроші.
«Нехай тепер українці, які досі живуть у Криму, купують усе необхідне в Херсонській області, поповнюючи місцевий і державний бюджет України, а не країни-окупанта», – цитують Лапіна на сторінці «Айдара» у Фейсбуці.
Влада України не відповіла на звинувачення активістів про бездіяльність у сфері корупції. Однак, як повідомляє «Коммерсантъ», в адміністрації президента заявили, що ставляться до акції з розумінням, але «про блокаду Криму на державному рівні мова не йде, оскільки там живуть громадяни України».
Що відбувається зараз на адміністративному кордоні?
За даними Прикордонного управління ФСБ по Криму, на кордоні неспокійно.
«Зі слів осіб, які перетинають державний кордон, на суміжній території серед водіїв фур назріває бунт, бо псується продукція, що перебуває у вантажівках», – повідомив телеканал НТВ.
Українська сторона запевняє, що акція носить мирний характер, що ситуація залишається спокійною і контролюється правоохоронцями.
«Заяв від водіїв вантажних автомобілів у міліцію не надходило. Порушень громадського порядку не допущено», – зазначили у прес-службі управління міліції Херсонської області.
Як повідомляв кореспондент Крим.Реалії, один із підприємців, якого не пустили до Криму, навіть залишив активістам фуру із близько 40 тоннами картоплі.
Чи потрібні Криму українські продукти?
Якщо вірити нинішньому голові Криму Сергію Аксьонову – ні. За його словами, 95 відсотків продуктів, які продаються на півострові, – місцеві або імпортовані з Росії.
«За такого підходу протягом двох тижнів українські товари будуть повністю витіснені з кримського ринку. Ця акція спрямована насамперед проти жителів України, які проживають у Херсоні, Миколаєві. Крим спокійно переживе це», – цитує Аксьонова РИА «Новости».
Однак, за даними начальника Кримської митниці Олександра Козинцева, 2014 року з усіх товарів, що ввозяться з України на територію Криму, продукти харчування становили 32%. Але вже в лютому 2015 року цей показник досяг 70%.
В цілому, за оцінками директора консалтингової компанії FAS Олександра Ланецького, у роздрібній торгівлі Криму сьогодні може бути близько 40% продуктів із України.
Тим не менш, усі експерти погоджуються, що найближчим часом голоду в Криму не буде – про блокаду було оголошено заздалегідь, і у підприємців залишаються товарні запаси.
Попри обіцянки Аксьонова про те, що ціни на продукти на півострові не зростуть, колишній міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв розповів у ефірі «5 каналу», що ціни вже зросли до рівня світових столиць.
«На сьогодні в Криму – найвищі ціни в Євразії. Вони у багатьох групах товарів відповідають цінам у Токіо, цінами в Сінгапурі, Лондоні, Парижі. При цьому рівень життя сильно впав», – сказав він.
Чи потрібен Крим українським підприємцям?
За словами керівника проекту аналітичної інформації з плодоовочевого ринку СНД «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Тетяни Гетьман, від блокади Криму можуть постраждати українські фермери, оскільки їм доведеться шукати новий ринок збуту фруктів і овочів.
«Більше за інших через блокаду постраждають виробники яблук. Вони вже відчули падіння попиту і цін, закладають товар на зберігання в надії, що пізніше експорт відновиться», – зазначила вона.
Стурбовані також українські винороби, які постачали товари і продукти для виробництва кримських вин.
«Історично склалось так, що більшість винзаводів, які можуть здійснювати безпосередній розлив продукції, розташовані в Криму. Саме тому на українському ринку було так багато кримських торгових марок, які складали близько 60 відсотків всього обсягу українського вина», – сказав директор асоціації виноградарів і виноробів України Сергій Михайлечко.
Що про блокаду думають кримчани?
Багато жителів Криму, опитані кореспондентами Крим.Реалії, кажуть, що Україна спізнилася з блокадою.
«Уже помідори, огірки вже тут – вже ми купили, вже закатали. Вже пізно. Треба було їм раніше», – сказала одна жінка.
Хтось називає блокаду невиправданою.
«Як же ми будемо жити без продуктів, без будматеріалів? Я думаю, що так не має бути», – сказала інша мешканка Криму.