Про це народний депутат України Микола Томенко написав у своєму блозі на «Обозревателе».
Зокрема, він звертає увагу на те, що, незважаючи на задекларовану партійними керівниками фракцій коаліції «історичність» цього закону про проведення місцевих виборів за новими правилами (що запровадив один із різновидів пропорційної системи з нібито відкритими списками), у виборця, який захоче розібратися, кого ж партія висунула в кандидати у депутати, буде два варіанти.
Перший варіант: прочитати передвиборчу листівку, яку напише сам кандидат (звісна річ, там можна придумати все, що заманеться, навіть змінити прізвище напередодні виборів, як це зараз модно). Другий варіант: дізнатися про кандидата у виборчому бюлетені, де зазвичай велика кількість людей черпає додаткову інформацію про кандидатів.
«Проте, як виявилося, у бюлетені буде написано лише прізвище, ім’я та по батькові кандидата у депутати. Ані місця його роботи, ані дати народження, ані будь-якої іншої довідкової інформації у бюлетенях вказано не буде. Так само, як не буде й інформації про перший номер списку», – зауважує М. Томенко.
Так, згідно з пунктом 7 статті 74 Закону України «Про місцеві вибори» у виборчому бюлетені для голосуванняв територіальному виборчому окрузі зазначаються порядковий номер, великими літерами повна назва відповідної місцевої організації партії, далі маленькими літерами в дужках – прізвище, власне ім’я та по батькові першого кандидата в списку кандидатів, далі через тире – великими літерами прізвище, власне ім’я та по батькові кандидата у депутати, закріпленого за відповідним територіальним виборчим округом. Між порядковим номером та зазначеними відомостями розміщується порожній квадрат.
«Отож, фактично, керівники найбільших політичних партій зробили все, щоб спонукати виборця голосувати за свою політичну партію, а кандидатам у депутати в округах дозволити всю виборчу кампанію будувати на партійній пропаганді», – зауважує народний депутат. Таким чином, на його думку, знову до органів місцевого самоврядування потраплятимуть люди, які або по дружбі, або за гроші, або в інший спосіб були подані партіями в округах.
«Єдина приємна новина цього виборчого законодавства полягає в тому, що крім мене, який не голосував за цей законопроект і який вважає його неправильним і, на щастя, одноразовим законопроектом, все більше і більше фахівців вважає, що Україна два рази такого виборчого закону не повинна застосовувати», – підсумовує Микола Томенко.
