facebook.com/pages/Муніципальна-лабораторія-ідей-Municipal-Ideas-Lab
Тема історії та подальшої долі херсонських катакомб і підземних ходів зібрала зацікавлених та активних громадян на другому засіданні «Муніципальної лабораторії ідей».
«Наше перше зібрання продемонструвало, що такий експеримент – це робоча система, – говорить співавтор проекту, начальник управління комунальної власності Херсонської міської ради Мкртич Мкртчян, відкриваючи засідання. – Можливо таким чином нам вдасться організувати взаємодію Херсонської міської влади та громадян. Це, так званий, краудсорсинг. Традиційні ієрархічні структури, що існують у владі, вже не можуть так ефективно працювати у інформаційній ері, тому наше завдання під час подібних заходів дізнатися – що потрібно людям і за допомогою нових технологій вирішувати проблеми».
Питання, яким цього разу зацікавилися ентузіасти «лабораторії», трохи незвичайне. Адже саме явище «херсонських катакомб» маловивчене та більше сповнене чутками, ніж фактами.
«Я 15 років працюю в органах місцевого самоврядування і постійно чую різні історії на цю тему, – каже Мкртич Мкртчян, – але ніколи не бачив конкретних дій. Тому ми вирішили застосувати метод «краудсорсингу». Тобто, є цікаве питання, підключилися люди, яким воно небайдуже. Можливо, у майбутньому нам вдасться якісь об’єкти прийняти до комунальної власності і перетворити їх на туристичні».
Про історію херсонських катакомб присутнім розповів колишній начальник інженерно-геодезичної служби Херсона Євген Нікулін. За його словами, більшість підземних ходів під Херсоном не просто не вивчена – інформація про них довгий час була прихована, а у деякі катакомби, про які все ж таки відомо, неможливо дістатися.
Проте ініціативній групі побувати під Херсоном вдалося – у районі вул. Колодязної та Кіндійського шосе.
Як вважають херсонські дослідники, місцеві підземелля можуть скласти конкуренцію навіть знаменитим Одеським катакомбам.
«Так, Одеські катакомби, це цікаво, – каже Євген Нікулін. – Проте всі знають звідки вони взялися – це звичайні гірські вироблення, з яких добували камінь для будування. Вони цікаві в основному тим, що під час війни там ховалися партизани та знаходилися підпільні групи. Херсонські ж (принаймні, як мені розповідали дослідники краєзнавчого музею) – віком понад 300 років. Тому питання «що ж це за ходи?», мабуть, у Херсоні цікавіше, ніж в Одесі».
Один із засновників «Центру туризму та пригод ХерсON» Олексій Білецький зауважив, що легенди, якими оповита історія херсонських катакомб, можуть бути дуже цікавими для туристів.
Тож, якщо місцеві підземелля облаштують і зроблять безпечними для відвідувачів, можливо, скоро в Херсоні з’явиться нова «родзинка», що цікавитиме не лише місцевих, а й привабить до нашого міста нових гостей та туристів?
Марія Біла, “Херсонський вісник”
