Не встигли в Херсоні обговорити порцію доброї критики від прем’єр-міністра, яку Андрій Путілов отримав на засіданні Кабміну за незадовільне облаштування пунктів пропуску в Крим, розгул там корупції і контрабанди, як губернатор відзначився вже вдома. Черговою показушною акцією.
Путілов вирішив пропіаритись на так званій «Концепції розвитку транспортної галузі в області», яка нібито діє з його ініціативи і текст якої ніхто не бачив. Голова ОДА завітав до залізничного вокзалу в Херсоні, звідки в літній період відправляються автобуси до курортних Скадовська, Лазурного, Залізного Порту.
Те, що давно має бути нормою, коли заводять мову про туристичний потенціал і просто нормальні умови перевезення, представили, як значне досягнення і рух у Європу. Водії у форменому одязі (який одягли чи не вперше за вказівкою начальства), кондиціонери, GPS-навігатори та безкоштовний wi-fi у салоні автобусів. Оце й усе, для чого збирали свиту чиновників і придворних піарників. В чому ж полягає «концепція» – поки неясно. Перевізники – це приватні підприємці, які за свої кошти обладнали всього кілька автобусів згаданими благами. І тут скоріше треба дякувати їм, а не говорити про досягнення влади, а тим паче якусь концепцію.
У реальності ситуація виглядає трохи інакше. Приїжджаючи в Херсон, охочі потрапити на Чорне море мають кілька варіантів: їхати з автовокзалу у розпеченому рейсовому автобусі за 55 гривень, який 120 кілометрів долає за 3 години; сісти на залізничному вокзалі на маршрутку, яка йде швидше, але кращими умовами не відрізняється, коштує дорожче і відправляється по прибуттю потягів і залежно від наповнюваності пасажирами, а не за розкладом; або все-таки дочекатися більш комфортного автобусу з wi-fi і кондиціонером, який ходить всього кілька разів на день і за невідомим розкладом. Переважно люди не чекають і обирають той транспорт, який відправляється першим. Всім хочеться швидше дістатися до курортного міста, заселитися в готель і йти на пляж, а не гаяти час у місті.
Водій однієї з фірм-перевізників розповідає, що вони намагаються не завищувати занадто ціни (різниця з автобусами на автовокзалі близько 10 гривень), але за це підвозять кожного пасажира до конкретної бази відпочинку чи будинку в приватному секторі. А от поруч, каже водій, працюють люди, які беруть по 80 гривень, часто працюють без дозвільних документів, тож у разі ДТП чи інших екстрених ситуацій, крайнього не знайти. Про форму і wi-fi мій співрозмовник нічого не чув, принаймні у них таке не практикується. Щоправда, два великих автобуси з кондиціонером є.
На центральному автовокзалі ситуація з продажом квитків узагалі міфічна. Як розповіла колега з Одеси, яка щойно повернулась після відпочинку в Лазурному, на касі вокзалу спочатку радять їхати з приватними перевізниками, бо рейсові автобуси ходять рідко. Про те, що маршрутки ходять також від залізничного вокзалу, туристу з іншого міста, який просто хоче на море, на автовокзалі чомусь не кажуть. Втім, найцікавіше те, що куплений у касі квиток ще не є гарантією спокійної поїздки. Після відправки з центрального автовокзалу автобус заїжджає на приміську автостанцію, де стоїть 40 хвилин і де заходять пасажири з квитками… на ті ж самі місця, які вказані у вже придбаних проїзних документах на центральному вокзалі. Водій (без форми) скаже: «та шо ви панікуєте, все нормально, доїдемо, займайте вільні місця». Ви доїдете, хоча й не так швидко, як можна було б. Без wi-fi. І без кондиціонеру. А дорогою на курорт можна подумати, кому вигідно звітувати про продаж 10 квитків, збирати гроші з 20, а інші вільні місця забивати просто по ходу.
Не видно прогресу і в організації перевезень до пропускних пунктів на кордоні з Кримом. Мабуть, цей напрямок не входить у «концепцію» Путілова. А тим часом на цьому добре наживаються приватні перевізники і таксисти, які ставлять необґрунтовано високі тарифи на доставку до пункту в’їзду/виїзду і подальшу подорож півостровом (усе домовлено з тамтешніми перевізниками, бо втрачати дохід не хочеться жодній стороні). Не кажучи вже про умови на самому пункті пропуску. Людям доводиться долати кілька кілометрів пішки. На шляху немає туалетів і навіть води ніде купити.
Зате голова ОДА полюбляє показові поїздки на кордон з розповідями про побудову сучасного пункту пропуску. А ще – влаштовувати театральні постановки під назвою «Військові навчання для чиновників». Проте концепція показухи Андрія Путілова продовжує розвиватися, веселить журналістів і змушує хапатися за голову експертів. Шкода тільки, що безліч цих та інших питань, які накопичились у херсонців до голови ОДА, прямо поставити складно адже після вступу на посаду Андрій Путілов не дає відкритих прес-конференцій і навіть особистих коментарів. А на брифінги і піар-поїздки запрошують тільки лояльних журналістів.
Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора