khersonmash.com.ua
Напрочуд вологе для півдня України літо просто вбиває надію селян Херсонщини заробити постачанням зерна до резервів Аграрного фонду України.
Ще минулої осені та навесні вони уклали форвардні контракти на постачання в резерв загалом 109 тисяч тонн продовольчої пшениці вартістю 285 мільйонів гривень. З них понад 180 мільйонів гривень вони отримали авансом, завдяки чому змогли придбати насіння та пальне для посівної та збирання врожаю. Дощі лили безперестанку, тож врожай видався багатющим: ранніх зернових в області вже зібрали 1 мільйон 560 тисяч тонн. Однак розрахуватися з Аграрним фондом тим збіжжям власники не можуть, оскільки підвищена вологість та грибок «вимили» рослинну клейковину. І замість продовольчого зерна другого-третього класу на токах опинилися «еверести й монблани» фуражного зерна, яке за контрактом приймати в резерв не повинні.
Факт. Нинішнього літа до категорії продовольчої на Херсонщині можна віднести до п’ятдесяти відсотків зібраної озимої пшениці. Тоді як протягом двох минулих посушливих років частка високоякісного зерна другого-третього класу доходила тут до 70-80 відсотків. «Чим сухіший рік, тим вищий клас пшениці», – кажуть селяни Таврії.
– Цьогоріч селяни Таврії зіткнулися з тією самою ситуацією, яка була торік у кількох центральних регіонах України – тоді в них був недобір продовольчого зерна, тепер він є у нас. Тоді МінАПК ухвалило рішення приймати фуражне зерно за форвардними угодами, з відповідним коригуванням ціни. У такому випадку держава ніякого збитку не понесе – адже зерно нижчого класу також можна вигідно продавати за рубіж, чи переробляти на комбікорм на місці. Ми вже звернулися до профільного міністерства з проханням визначитися з долею контрактів, і робити це треба швидко. Адже вологе зерно через невизначеність почне гнити на токах, – зауважив директор Херсонського регіонального відділення Аграрного фонду України Олександр Кобець.
Тієї ж думки дотримується і керівництво обласної державної адміністрації. «Ми звернулися до Аграрного фонду України із проханням приймати все зерно. Нам обіцяли піти назустріч», – цитує директора Департамента агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександра Паливоду прес-служба Херсонської ОДА.
Що ж до простих жителів Херсонщини, то їх насамперед турбує, чи вдасться селянам отримати бодай стільки продовольчого зерна, аби його було вдосталь для випічки хліба? Експерти ж заспокоюють: на забезпечення внутрішніх потреб регіону вистачає 148 тисяч тонн пшениці, і таку її кількість зберуть навіть за найгіршого розвитку ситуації.
