Сусідство з окупантами. Розмова з херсонцями про Крим [Відео]

15 Липня 2015 16:02

Громадське.Крим побували у Херсоні, де поспілкувались з командою херсонського губернатора. На сьогодні Херсонська область – прикордонна до окупованого Криму територія. Місцеві можновладці розповіли про те, як живе область по сусідству з окупованим півостровом, та про те, як тисячі кримчан приїжджають за українськими документами у Херсон проживаючи в окупованому Криму.

10hersonКоли ми приїхали до Новоолексіївки, нас зустрів натовп людей, це таксисти, які беруть за поїздку на Чонгар великі гроші, але працюють нелегально. Хто відповідальний за це, чи достатньо тут компетенції місцевих органів влади, або це має бути рішення влади згори? Тому що зрозуміло, що лишати людей зовсім без транспорту теж не можна…

Кожний обирає собі шлях. Можна доїхати до Херсону, з Херсону абсолютно спокійно дістатись кордону на автобусі по звичайній ціні.

Тобто боротьба з цим явищем не на часі?

Не те, що не на часі. Просто до курортного сезону цього явища не було. А курортний сезон тільки-тільки починається. У нас тут немає представника транспорту. Можливо транспортники знають, і щось у цьому плані роблять. Але ми маємо тепер сигнал, будемо розбиратись.

Скільки людей перетинають адміністративний кордон між Кримом та Херсонською областю, чи змінюється ця кількість, чи змінюється вона сезонно?

У нас пройшло вже майже півтора року, і за цей час звернулося більш ніж 15 тисяч осіб з тимчасово окупованої території за наданням адміністративних послуг. Це і реєстрація місця перебування, і вклеювання фото на 25 і 45 років в паспорт, це і отримання проїзних документів дитини на перетин державного кордону, це оформлення паспорту в 16 років громадянам України, це оновлення паспорту у разі пошкодження, або втрати паспорту. Наприклад, час йде, людині виповнюється 45 років, вона проживає в Криму. Там вона вклеїти фото не має можливості. Органу міграційної служби там немає. Тому вони мають сюди приїхати, у найближчий територіальний підрозділ. Вздовж кордону у нас 4 райони, це Генічеськ, Новотроїцьк, Каланчак і Чаплинка, які найближчі, і де вони мають можливість здати документи на вкоеювання. Ця процедура виконується протягом дня. Людина приїхала і поїхала.

Тобто, там люди можуть мати три паспорти?

Ви маєте на увазі паспорти громадян Росії? По відношенню до нас вони тільки громадяни України. Ми не визнаємо інші паспорти, які вони оформлювали будь де.

Якщо дитина народилася в Криму і отримала свідоцтво про народження від органів окупаційної влади. Що робити батькам для того, щоб це свідоцтво оформити тут?

Єдиний реєстр громадських актів був закритий на території Автономної Республіки Крим, на тимчасово окупованій території, з 10 серпня 2014 року, і всі документи, видані владою Російської Федерації, яка захопила цю територію, є нікчемними. Вони не дійсні на території України. Ми їх не визнаємо. Батьки мають право отримати довідку про народження в пологовому будинку, звернутися на материковій Україні до органів РАГС, і отримати свідоцтво про народження.

Щодо тих осіб, які є вимушеними переселенцями. Чи багато їх з Криму?

 В органах соціального захисту опікуються 583 особи, які тимчасово зареєстровані тут, і отримують соціальні послуги. Це і пенсії, і виплати на дітей, і т.д.

Найскладнішим питанням є питання забезпечення житлом. Чи вирішується це питання, чи достатньо ресурсів?

Житло, як правило, це квартири винаймають. Оскільки ми згідно з постановою Кабінету міністрів відшкодовуємо частину витрат на винаймання житла, комунальні послуги.

Але я хочу сказати, що не так давно ми обговорювали один варіант. Пгт Калінівка, ми там обєднали два інтернати в один. І у нас там звільнилися два чотирьохповерхових будинка, які просто могли би бути дуже зручним житлом. Дуже компактним і дуже зручним. Але нема бажаючих туди поїхати, не дивлячись на те, що це дуже хороше село. Не райцентр, але дуже гарне село – і там є річка, дуже гарна природа. Люди не хочуть їхати. Люди хочуть мешкати в Херсоні, в Скадовську, Каховка, Нова Каховка. Тому бачите, так.

Якщо людині раптом доводиться виїжджати з Криму, а їй нікуди їхати. І вона приїжджає в Херсонську область, і звертається до органів влади. На що вона може розраховувати? Чи буде їй де переночувати? Пожити перший час? Якого розміру виплати?

Тимчасове житло, гуртожитки надаються тимчасово, поки людина не вирішить, чи залишається вона тут, чи далі поїде. Це з життєвого досвіду, який був. Людина приїхала, два тижні або місяць побула і десь поїхала далі. Ті, хто залишається тут, підшукується їм помешкання, або квартири приватні, або в гуртожитку залишаються. А виплати згідно постанови – 860 гривень людина отримує

Як ви відноситеся до нововведень правил перетину кордону? Там їх приймають, а вам це «розгрібати»…

Херсонська область – це перша область, яка зіткнулася з біженцями, оскільки процес в Криму розпочався, вони першими приїхали в Херсонську область. Тоді не було ніяких правил, ніяких постанов, ми, ті хто тут зараз сидить, наші відомства, самі, виходячи з логіки подій, відпрацьовували механізми в нашій області, у співпраці з органами міграційної служби, або ДСНЗ, ми відпрацьовували, як з цими людьми поводитися, а потім все це лягло у постанови, звичайно в постанові всього не передбачиш. Для того є громадські організації, для того є ми на місцях для того, щоб могли оперативно реагувати на ті зміни, і ситуація у кожного різна. Не було таких випадків, щоб людина на вокзалі ночувала, або взагалі залишилася без опіки.

Чи важливий кримський ринок саме для Херсонської області?

І нам важливий, і їм важливий наш ринок. Дуже важливий. Сьогодні та сільськогосподарська продукція, яка є на території Херсоньскої області, звичайно якби можливо було без перешкод, по нормальним цінам, продавати в Крим, це був би вагомий внесок в розвиток економіки Херсонської області.

А з другого боку, знаєте, немає нічого однозначного. З одного боку – так. Але з моєї точки зору, ми б дуже допомогали разом з мешканцями Криму і владі російській. Тому знаєте, так….

Але зараз співпраця зупиняється?

У всякому випадку, є такі намагання.

Є намагання, але все воно досі працює?

Ну, розумієте, це людський фактор. Ми втратили дуже великий ринок. І потрібна велика свідомість людська, щоб шукати інший ринок. І дуже великий людський фактор, просто жалко. Люди ж там бе їжі.

Виходить, що там живуть люди, які мають надію, що ситуація зміниться, і Крим повернеться до України? Якщо вони приїжджають і роблять документи?

Так, вони спеціально не беруть російські паспорти, зберігають паспорт громадянина України, їм там можуть і погрожувати. Були випадки, коли людям погрожували, заставляли обмінювати паспорт України на російський, але вони зберегли український паспорт. Більшість це кримськотатарське населення, люди приїжджали, просили поновити документи. Десь хтось може порвав ці документи. Думаю, що в них надія є.

Це тисячі?

Тисячі. Це не одиниці, це тисячі. Якщо ми будемо пам’ятати свою історію, і зробимо висновки того, що пройшло, і того, що ми зберегли… Наприклад, той же самий паспорт громадянина України, ми досягнемо своєї мети. В це потрібно вірити. Як раніше казали, в часи Майдану, Південь, Херсонська, Миколаївська області – не підтримують. Але сталося навпаки. Тут такий підйом був національної ідеї, національної традиції. Дуже приємно, коли ходячі вечірнім містом, бачиш вишиванку. Це якось не для Херсонщини. Але останнім часом дуже багато цього. Це стає модно. Може, це данина сучасності, але ми повинні пам’ятати, що ми українці.

\Громадське.Крим