khersonci.com.ua
2 липня в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара відбулася презентація діяльності представників Української миротворчої школи за підсумками реалізації проектів у травні – червні поточного року.
Основний акцент заходів був спрямований на підтримку толерантного етнокультурного регіонального середовища, популяризацію культурної та духовної спадщини народів Криму, розвиток культурних зв’язків між Кримом та материковою Україною, сприяння соціально-психологічній адаптації внутрішньо переміщених осіб, формування необхідних передумов та механізмів посилення регіональної громадської активності тощо.
Загальний контент склали яскраві та змістовні презентації лідерів молодіжної організації «Нова генерація», благодійної організації: «Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш», представників Херсонської обласної державної адміністрації, інших партнерів УМШ з Одеси, Северодонецька, Волині.
Одним з пріоритетних центрів уваги учасників Української миротворчої школи є актуальна для нашого регіону тема підтримки стабільного етнокультурного поля, в рамках проекту «Полікультурна Херсонщина»: «Етнокультурний діалог: вивчаємо минуле, дивимося у майбутнє»
Херсонська область на сьогодні залишається однією з найбільш комфортних етнокультурних територій півдня України, в якому співіснують представники 115-ти національностей і народностей. Протягом століть, зусиллями багатьох поколінь тут формувались розвинуті традиції міжетнічної взаємоповаги, цілеспрямовано, а іноді і стихійно, відтворювались ефективні механізми підтримки міжнаціонального діалогу та стабільності. На етнокультурній мапі країни Херсон за роки незалежності набув стійкої репутації міста – південної столиці толерантності.
Втім, анексія кримського півострову внесла істотні корективи в подальший культурно-історичний розвиток регіону. Процес підтримки позитивного етнокультурного поля Херсонщини зіткнувся з низкою ризиків та загроз, які в сучасних умовах потенційно несе в собі територія тимчасово-окупованої Автономної Республіки Крим. Зазначені ризики мають доволі широкий спектр дії. Вони охоплюють майже всі сфери життєдіяльності населення регіону в умовах складної соціально-економічної та культурної адаптації до умов «нового прикордоння».
Внаслідок окупації Криму, деградації економічних зв’язків з півостровом, стагнації транспортних артерій, поширення терористичної та військово-політичної загрози, збільшення потоків внутрішньо-переміщених осіб, у регіоні відбувається стрімкий злам традиційних етнокультурних моделей поведінки населення. Передусім це стосується чутливої сфери міжнаціональних відносин.
Заходи Української миротворчої школи спрямовані на те, щоб ця сфера залишалася такою ж толерантною і, водночас, набула додаткових позитивних імпульсів та досвіду ведення ефективного міжетнічного діалогу.
На підтримку регіональної етнокультурної стабільності учасники Української миротворчої школи презентували результати польових досліджень та наслідки заходів з популяризації в інформаційному просторі Херсонщини елементів унікальної культурної спадщини різних етнічних груп Херсонщини (турок-месхетинців, кримських татарів, німців, шведів, поляків, болгар та ін.).
Демонстрація на обласному телебаченні циклу пізнавальних передач, оформлення художниками бетонних плит на в’їзді до міста Херсона в стилі стріт-арту на тему: «Братерські народи», проведення велопараду та етнокультурного фестивалю «Чайний стан» сприяли підтримці врівноваженого етнокультурного поля Херсонщини, укріпленню регіонального міжетнічного культурного діалогу та стабільності.
Окрім майстер-класів з чайного мистецтва різних країн (Азербайджанський Чай та Вірменські Солодощі), традиційної кухні 11 національностей, танцювальних етнічних вечірок та інш., учасники УМШ презентували позитивний досвід проведення в рамках фестивалю «Чайний стан» круглого столу за участю національних меншин: «Євро-балтійський вектор соціально-культурного та економічного розвитку Херсонщини».
Зазначений громадсько-експертного захід забезпечив ефективну популяризацію сучасного ресурсного та контактного потенціалу співробітництва Херсонської області з країнами ЄС у регіональному середовищі національних меншин.
За підсумками проведених заходів відзначаються тенденції щодо поступової руйнації шкідливих етнокультурних стереотипів, подолання ізоляції національних меншин у власному середовищі. Передусім це стосується окремих аспектів життєдіяльності таких етнічних громад як курди та турки-месхетинці, які внаслідок діяльності УМШ значно підвищили ступень участі в суспільно вагомих аспектах сучасного регіонального міжетнічного діалогу.
Відзначимо, що 03 – 04 липня 2015 року в с. Генічеська Гірка (Генічеський район) відбулося виїзне засідання учасників УМШ: «Нові акценти та пріоритетні напрямки миротворчої діяльності на майбутнє». Під час заходу сформували нові принципи та пріоритети подальшої миротворчої діяльності у регіоні Північно-Західного Приазов’я, який має унікальну етнокультурну та своєрідну конфліктогенну специфіку.
Сучасна миротворча практика УМШ свідчить про позитивний досвід формування центрів та осередків потужної громадської активності, які можуть ефективно протидіяти надмірному посиленню конфліктних тенденцій, забезпечувати гармонійний розвиток субрегіонів, бути одним з вагомих важелів забезпечення стабільності регіонального етнокультурного поля, що становить безпосередній інтерес для Херсонщини.
Георгій Бянов, “Херсонці”
