obozrevatel.com
Коментуючи журналістам інформацію Уряду в парламенті про об’єднання територіальних громад, народний депутат Микола Томенко сказав, що сьогодні так само стало зрозуміло, що дане об’єднання робиться для звітності перед міжнародними структурами, а не для українського села і українських селян.
«Саме тому цей проект, так званий «перспективний план» вперше був оприлюднений у Страсбурзі, а не в Україні. Саме в Страсбурзі стало відомо, що планується із 10279 сільських рад створити 1500 громад, а із 490 сільських районів утворити лише 150. Очевидно, для того, щоб звітувати перед Страсбургом, насамперед треба було провести серйозну роботу в Україні і переконати українців (особливо мешканців сільської місцевості) у необхідності такої реформи», – вважає Микола Томенко.
Він зазначив, що в Україні налічується трохи більше 28000 сіл, в них діє 10279 сільських рад. Тобто, на сьогодні одна сільська рада припадає, в середньому, на 3 села. Якщо взяти за основу так званий «страсбурзький план» Уряду про те, що із цих 10279-ти сільських рад залишать лише 1500, то середні показники на одну територіальну громаду складатимуть 20-30 сіл. Тобто, в деяких регіонах одна громада складатиме практично третину чи половину нинішнього сільського району. «Отже, лише один аспект аналізу такої реформи засвідчує, що пріоритетне визначення кількісного параметру (кількості громад, які треба створити) є абсолютно хибним і шкідливим», – вважає народний депутат.
На його переконання, принцип об’єднання має починатися з того, які базові виміри чисельності сільської громади є оптимальними (для прикладу, в Польщі – від 2,5 до 7 тисяч осіб у громаді), який мінімальний бюджет для самодостатності цієї громади повинен бути, яка оптимальна територія давала би можливість нормально користуватися публічними адміністративними послугами, яка наявність соціальної, гуманітарної, транспортної інфраструктури тощо.
«Очевидно, що при нашій розваленій інфраструктурі і бідності оптимальною кількістю була би громада у складі не більше 5000 осіб», – вважає М. Томенко.
Крім того, він ще раз звернув увагу, що в Україні адміністративна реформа відбувається авантюрним, адміністративним шляхом і часто носить суб’єктивний характер. «В основі об’єднання громад повинні бути чіткі, нормальні ознаки ефективності громад, а не суб’єктивні фактори, якими на сьогодні керуються для звітності керівники обласних адміністрацій. Наприклад, визначальними стають такі чинники: подобається чи ні керівництву області голова певної сільської ради, до якої партії він належить, чи можна з ним домовитись про якусь систему підтримки на виборах, і тоді приймається рішення – чи залишати цю громаду, чи об’єднувати її з іншими», – навів приклад М. Томенко.
«Отож, сьогоднішня інформація Уряду в парламенті ще раз підтвердила, що, на жаль, немає системної роботи, яка би відповідала Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», здоровому глузду та бажанню покращити якість життя українського села. Тому ще раз треба повернутися до норм чинного Закону, які чітко передбачають принцип добровільного, а не адміністративного об’єднання громад, покращення і спрощення якості та доступності публічних послуг тощо», – підсумував Микола Томенко.
