vybor.ua
«Конфліктний» початок децентралізації у таврійській глибинці – через нестачу інформації та поспіх чиновників.
Операція «децентралізація»
На Херсонщині сільські громади одна за одною висловлюються проти надто поспішних варіантів децентралізації, які їм нав’язують місцеві чиновники. Так, жителі сіл Щасливцево, Приозерне, Генічеська гірка на курорті Арабатська стрілка визнали «неперспективним та таким, що не відповідає інтересам територіальної громади» пропозицію об’єднання з громадою райцентру – міста Генічеська. Воно начебто й недалеко – менше, ніж за півгодині їзди. Але з осені до весни дорогу до нього через вузький перешийок Арабатки під час штормів часто заливає Азовське море, і «прорватися» до міста на лікування чи по якісь адміністративні послуги не просто важко, а навіть небезпечно. Сесія Щасливцевської сільської ради проголосувала за об’єднання з іншим великим селом Арабатської стрілки – Стрілковим. Та тільки за умови, що майбутнім центром територіальної громади стане саме Щасливцево. Із чим у Стрілковому, звичайно, не згодні.
У Цюрупинському районі Херсонщини обурення 2,5 тисяч мешканців села Подокалинівки викликала нав’язувана «згори» ідея приєднання до сусіднього селища Нова Маячка. Свого часу Нова Маячка була навіть райцентром, але нині на роль «локомотиву розвитку» не годиться, бо охоплене підтопленням, і фактично є зоною стихійного лиха. А що доброго в об’єднанні злидаря та каліки? Аж нічого, міркують у Подокалинівці роздратовані учасники сільського сходу.
«Районна влада підштовхує нас до об’єднання, хоча районні та обласні служби до нього не готові. У БТІ, підрозділах Держземагентства, податкової тощо не сформовані електронні бази даних, не забезпечено технічної можливості дистанційного отримання такої інформації. Між тим, якщо сільський голова перетвориться на старосту, то староста повинен мати можливість отримувати офіційну інформацію про майновий стан односельців, видавати їм офіційні довідки. Якщо цього не буде, по кожен папірець земляки все одно змушені будуть їхати до Цюрупинська. І в чому тоді користь від такого об’єднання громад, коли воно не звільняє навіть від зайвої бюрократичної тяганини?», – задає слушне питання Подокалинівський сільський голова Сергій Шургай.
Недовіру породжує інформаційний вакуум
У цитованому вище рішенні Щасливцевської сільради Генічеського району Херсонщини геть не випадково фігурують слова «перспективний» та «неперспективний». Не тільки у Щасливцевому чи у Подокалинівці, а й по всій Таврії об’єднання громад хлібороби сприймають саме як чергову спробу влади реалізувати сценарій брежнєвських часів – розділити населені пункти на «першосортні» й «другосортні», з наступним закриттям у «другосортних» шкіл, дитсадків, закладів культури, та втечею звідти молоді. Тоді не тільки на Херсонщині, а й загалом по Україні тихо померли тисячі маленьких сіл, визнаних «неперспективними», і люди не на жарт побоюються, що нині буде так само.
Розвіяти ці побоювання може тільки правдиві новини про справжні цілі та суть децентралізації, але вони у херсонську глибинку доходить вкрай погано. Все інформування зводиться до викликів сільських голів «на килим» до райцентру та семінарів «для обраних» у обласному центрі. Селяни залишаються у інформаційному вакуумі. А він породжує недовіру та спротив замість підтримки та співпраці. Із цим, до речі, згодні й громадські лідери краю.
«Роз’яснювальну роботу по селах ніхто не проводить, бо районна та обласна влада покладає сподівання на сільських голів. А сільські голови у цьому з різних причин не зацікавлені. Хтось вважає децентралізацію шкідливою, хтось намагається її відтягнути, аби не втратити власних повноважень. Є певна категорія сільських голів, котрі не бажають ділитися із владою у повітах можливістю безконтрольно розпоряджатися природними ресурсами на землях сільрад – піском, деревиною тощо. Селяни повинні більше знати про децентралізацію, тоді й підґрунтя для багатьох конфліктів щезне», – коментує голова Асоціації голів місцевого самоврядування Наталія Возаловська.
Сергій Яновський, Голос України: Інформаційний портал
