В програмах та обіцянках абсолютної більшості українських політиків десятиліттями червоною лінією проходить необхідність посилення допомоги малому та середньому бізнесу (МСБ). Традиційно, в нашому суспільстві ідея державної підтримки приватної ініціативи є популярною. Різняться тільки пропозиції по механізмам надання такої допомоги. Певні кроки на зустріч підприємцям роблять і органи місцевого самоврядування, але цей процес ще більш хаотичний, ніж у випадку з державною допомогою.
В світі є різні думки з цього питання. Більше того, розвинуті країни, що будували свою економіку користуючись теорією представників класичної школи політекономії, надавали перевагу розбудові потужного бізнесу (особливо в Європі в післявоєнний час) і лише згодом кількість зайнятих в МСБ поступово збільшувалася під час перебудови суспільства в ЄС з індустріального на постіндустріальне. Найбільш позитивним тут є приклад Німеччини, де державні управлінці дуже швидко зрозуміли, що якщо витрачати бюджетні кошти не на соціальну допомогу безробітнім, а на започаткування незайнятими громадянами власної справи, то система, що базується на сотнях малих та середніх підприємств, набагато стійкіша до ризиків, ніж та, що існує за рахунок одного-двох потужних виробництв. Більше того, МСБ підвищують конкуренцію на ринку товарів і послуг, що не дозволяє жодному виробнику завищувати ціни на власний товар і, що найбільш важливо, змушує постійно боротися за підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості товарів та послуг. Найбільш важливим розвиток МСБ є для малих громад, де неможливо організувати потужне виробництво.
Статистичні дані свідчать, що на сьогодні більше половини світового ВВП виробляється малим та середнім бізнесом. В Європі цей рівень ще вищий і наближається до 60%. Більше того, працівники таких підприємств складують близько двох третин від загальної зайнятості в країнах ЄС. Офіційно в Україні МСБ виробляють до 9% валового внутрішнього продукту, хоча реально показник вищий через «тінізацію» економіки, рівень якої експерти оцінюють у 50%.
Класифікація підприємств МСБ в ЄС співпадає з українською: на середньому підприємстві має працювати не більше 250 осіб, на малому – 50, а на мікропідприємстві – до 10. І хоча більшість програм ЄС та пільг, що надаються підприємцям, стосуються всіх МСБ, все ж є певні різниці в допомозі держав різним групам підприємств. Жодна країна ЄС згідно з домовленостями не може прямо субсидіювати виробництво, бо це унеможливлює вільну конкуренцію на теренах співдружності. Пріоритет – капітальні інвестиції у розвиток виробництва (тут допомога може складати від 10% до 20%). Уряди країн ЄС роблять все можливе для зниження рівня інфляції (допомагає тримати на низькому рівні відсоткові ставки на кредити для підприємців), знижують податковий тягар для малого і середнього бізнесу. В Європі приділяють величезну увагу уникненню будь-якої бюрократії у відношеннях між підприємцем і державою, що знижує ризики корупції. Підприємців консультують, навчають, інформують. Для них створюють необхідну виробничу інфраструктуру шляхом створення бізнес-парків та бізнес – інкубаторів. Деякі уряди надають підприємцям пільгові кредити чи беруть на себе перемовини з фінансовими установами про їх участь у акціонерному капіталі, але такі дії не є правилом.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», крім роботи національних урядів, ЄС має і спільні міждержавні програми допомоги МСБ. Найбільша з них має назву Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій , вона діяла з 2007 по 2013 роки. В межах програми було надано 340 тис. кредитів підприємствам під гарантії ЄС банкам, що позичали невеликому бізнесу. Паралельно ЄС фінансував МСБ через придбання акціонерного капіталу (сукупний обсяг інвестицій за сім років – 2,3 млрд євро). З серпня 2014 їй на зміну пришла програма «Конкурентоспроможність малих і середніх підприємств» (COSME), що розвиває успіхи попередньої в обох напрямках.
Перший і головний з двох інструментів – Схема гарантування кредитів. Фінансові установи, які висловили бажання брати участь у програмі, можуть заручитися гарантією з боку ЄС при видачі кредиту невеликому або зовсім новому підприємству, що не має кредитної історії або цінної застави. Зазвичай у таких випадках кредит отримати важко, але гарантія від загальноєвропейського фонду збільшує ймовірність того, що банк погодиться видати позику. За розрахунками єврочиновників, COSME повинна допомогти в загальній складності 330 тисячам малих і середніх підприємств отримати кредитне фінансування на загальну суму до 21 млрд євро.
Другий інструмент, передбачений в рамках COSME – схема «Капітал заради зростання»: ЄС вкладе кошти у фонди, які готові ризикувати і інвестувати в невеликі фірми, які здадуться їм перспективними. Особливу увагу збираються приділити МСБ, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. З боку фондів, безпосередньо приймають рішення про інвестування, немає ніяких соціальних або гуманітарних мотивів: вони керуються виключно комерційними міркуваннями, так що «спотворення ринку» мінімально. Очікується, що завдяки вливанням з боку ЄС таке фінансування отримають близько 500 підприємств, а загальний обсяг інвестицій досягне 4 млрд євро.
Зі свого боку Єврокомісія активно підтримує роботу загальноєвропейських мереж допомоги МСБ. Enterprise Europe Network – мережа, покликана допомагати малим компаніям з доступом до інформації про ринки, з подоланням бюрократії і знаходженням партнерів по всьому світу. На порталі малого бізнесу (Small Business Portal) зібраний весь матеріал про МСБ в ЄС і для нього.
Серед національних програм допомоги підприємцям дуже цікавий досвід має Польща. Тут діє Портфельна гарантійна лінія: завдяки прийнятими змінами в законодавстві державний банк BGK може видавати гарантії за кредитами, які комерційні банки видають МСБ. Він гарантує виплату 60% вартості кредиту; інші 40% ризику бере на себе цікавий фінансова установа-кредитор. Кредитор може скористатися гарантією в тому випадку, якщо мова йде про кредит на заповнення оборотних коштів. Гарантійна програма розрахована на два роки: перший рік гарантія видається за нульовою ставкою, протягом другого року підприємство, яке взяло кредит, повинно її оплачувати за ставкою 0,5%. Максимальний термін дії гарантії – 27 місяців, але не більше, ніж термін кредиту плюс три місяці.
Великобританії теж є схема державного гарантування кредитів для МСБ. Гроші держава дає банкам, і банк сам приймає рішення: якщо там визнають, що все в порядку, але не вистачає пристойного застави, то використовують пропозицію державної гарантії. Від бізнесу потрібно тільки подати заявку на кредит у фінансову установу з затвердженого списку учасників програми. Така гарантія буде покривати 75% розмірів кредиту. Британці пішли ще далі: тут держава і саме може безпосередньо видати кредит малому бізнесу: в рамках програми Start Up Loans підприємствам, що відкрився менше року тому або ще тільки планують відкритися, доступний кредит у розмірі до 15 тис. фунтів за ставкою 6% з терміном виплати 1-5 років. На даний момент видано кредитів 27 тис. підприємств.
Українська влада теж засвідчує готовність допомагати малому і середньому бізнесу в сьогоднішніх умовах. За останні місяці фактично об’єднано «Єдині вікна» органів юстиції та Центри надання адміністративних послуг органів місцевого самоврядування, з’явилася можливість отримувати виписки та витяги з державних реєстрів в режимі он-лайн, податки для малого і середнього бізнесу, на відміну від великого, не зросли.
Зрозуміло що рушійною силою для збільшення кількості малих і середніх підприємств в Україні і їх зміцнення стало б різке зниження кредитної ставки банків, яке просто неможливе в умовах інфляції і нестабільного валютного курсу. Тож саме ці завдання мають стати для Уряду першочерговими. Неприпустимим є збільшення дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств, що в деяких випадках вже призвело до повернення до бартерних операцій. Це явище ще більше дестабілізує економіку і Уряд має прикласти зусиль для відходу від цієї практики.
Як свідчить керівник Херсонського міського Фонду підтримки підприємництва Наталя Кравець, для стимулювання розвитку підприємництва в м. Херсоні налагоджено цілий комплекс напрямків роботи, які постійно розширюються і вдосконалюються. Так, діє Херсонський центр надання адміністративних послуг, який активно запроваджує надання онлайн – послуг, робоча група з вивчення проблемних питань підприємств м. Херсона за галузевими напрямками та сприяння вирішенню питань, що належать до повноважень органів місцевого самоврядування.
Координацію діяльності Херсонського міського фонду підтримки підприємництва та забезпечення його взаємодії з виконавчими органами міської ради проводить управління економічного розвитку міської ради. У 2014 році розпочато діяльність першого Херсонського бізнес-інкубатора для підприємців-початківців «Школа молодого підприємця» на 3 робочі місця. До співпраці з реалізації програми залучено громадську молодіжну організацію «Фундація громадянської активності». Протягом року спільними зусиллями в Херсоні проведено ряд семінари-тренінги бізнес-інкубатору.
Підтверджує її слова і профільний заступник міського голови Віктор Іванушкін, який, крім іншого, за дорученням обраного рік назад міського голови Володимира Миколаєнка займається впровадженням в міській раді електронних послуг для підприємців і мешканців міста та електронного врядування. За його словами, на сьогодні проведено аналіз документів та послуг, що надаються виконавчими органами та структурними підрозділами міської ради, які можна надавати не використовуючи «мокру» печатку. Міська влада ставить собі завдання перевести більше двох десятків видів послуг в електронний режим вже до цього літа. Паралельно в Центрі надання адміністативних послуг виконавчого комітету Херсонської міської ради проводилось анкетування підприємців та представників малого і середнього бізнесу з метою вивявити отримання яких послуг в електронному вигляді є найбільш бажаним для бізнесу. По більшості позицій результату аналізу, проведеного службовцями виконкому, та анкетування збіглися. Тож за завірянням Іванушкіна тепер міська влада робитиме все можливе, щоб надання електронних послуг розширювалось від вже звичних онлайн виписок і витягів до складніших але вкрай необхідних для ведення бізнесу документів.
Ми вирішили поспілкуватися з підприємцями, що звертаються до місцевого Центру надання адміністративних послуг. Відповісти на наші питання зголосився Олександр, підприємець що багато років продає повітряні кульки та сувенірну продукцію як на вулицях міста, так і на різноманітних святах і заходах. З настанням весни він щорічно зтикається з необхідністю отримати витяги та виписки з реєстру фізичних та юридичних осіб. Раніше для того, щоб отримати їх швидко і без черги він неодноразово звертався до так званих «ходаків» – тих, хто може замовити послугу в неприймальний час. Тепер, після відкриття ЦНАПу, він жодного разу не стояв в черзі, тож і необхідність в «ходаках» відпала. Результатом сьогоднішнього походу стало, крім іншого, навчання отримувати такі необхідні витяги і виписки в онлайн режимі. Виявилось, що для цього необхідно виключно сплатити в банківській установі або через інтернет – банкінг вартість державного мита за отримання витяга або виписки. Олександр щиро радий такиій можливості, бо це позбавляє його необхідності фактично щомісячно звертатися до держреєстраторів. Також полегшить йому життя впровадження електронної карти місць, де можна розташовувати тимчасові споруди, сезонну торгівлю і торгівлю сувенірною продукцією.
Електронне врядування і спілкування з підприємцями «через інтернет» вже давно є новиною у Європі. Різниця лиш у тому, що поки у нас подають це як великий здобуток, в ЄС цце звична буденність бізнесу, а допомога бізнесу – це конкретні механізми скеровані на вирішення дуже конкретних проблем.
Станіслав Трошин
