Священик Свято-Стрітенського собору УПЦ КП Ігор Петренко майже два місяці тому повіз українським військовим у зону АТО харчі та планував надати їм свою пастирську допомогою молитвою і словом Божим. Але збився зі шляху, і біля села Єленівки на Донеччині наразився на блокпост сепаратистів. Коли він назвався українським військовим капеланом, «ополченці» його витягли з машини, і не просто били, а повалили на землю, й стрибали на спину, намагаючись переламати хребет чи потрощити ребра. У Ігора Петренко забрали все, аж до натільного хреста. Він побував і в катівні «міністерства безпеки» ДНР, і в будівлі колишнього управління СБУ разом із «кіборгами», шукав тіла їхніх бойових побратимів на підірваному терміналі аеропорту, і вже практично не сподівався побачити волю.
Своїм моральним обов’язком отець Ігор тепер вважає домогтися обміну тих, хто досі сидить у підвалах катівень проросійських терористів. Він називає брехнею запевнення керівників самопроголошеної «республіки» стосовно того, що українських військовополонених у них не залишилося. «Коли я виходив на волю із п’ятнадцятьма армійцями, у підвалі будівлі СБУ ще залишалося понад три десятки «кіборгів» та інших військовослужбовців ВСУ. Молитимуся за їх визволення», – заявив священик.
Те, що душпастиря вдалося звільнити, секретар Херсонської єпархії УПЦ КП, протопресвітер Іоанн Замараєв назвав справжнім дивом, за яке щодня молилися віряни. На зустрічі з парафіянами та журналістами, яка швидше нагадувала сповідь, а не прес-конференцію, отець Ігор Петренко визнав, що у полоні з ним і справді трапилося кілька містичних подій.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ, “Голос України: Інформаційний портал”