Херсонські волонтери: жіноче обличчя війни

5 Квітня 2015 16:55
Волонтерка Центру допомоги військовим Галина Іванівна Уманець. Фото О.Корнякова

Волонтерка Центру допомоги військовим Галина Іванівна Уманець. Фото О.Корнякова

Херсонщина ні на мить не забуває про потреби тих, над чиїми головами саме цієї миті свистять кулі та вибухають снаряди. Доказом цього є цілодобова, безперервна робота волонтерів Обласного центру допомоги військовим “Армія SOS Херсон”.

Організацію створили в березні минулого року і відтоді її працівники передали бійцям близько 90 тонн гуманітарної допомоги: продуктів харчування, одягу, взуття, обмундирування, інструментів та іншого краму. Все це до Центру зносять небайдужі херсонці, які прагнуть допомогти українській армії. Дії місцевих патріотів координують не по-жіночому відважні волонтерки руху “Армія SOS Херсон”. На їхніх тендітних плечах лежить збір “гуманітарки” для бійців, її облік і розвезення по військових частинах та госпіталях Херсонщини й східних областей. Окрім цього добровольці Центру допомагають сім’ям загиблих бійців та вимушених переселенців з Донбасу та Криму.

Зі світу по нитці – воїну бронежилет
Обласний центр допомоги військовим співпрацює із безліччю місцевих та всеукраїнських волонтерських організацій. Серед них загони “Скарбничка” і “Чайка”, Червоний Хрест, Автомайдан та інші. Проте за словами добровольців руху “Армія SOS Херсон”, основна допомога бійцям надходить від пересічних мешканців Херсона та області. Як розповіла волонтерка Центру Галина Іванівна Уманець, завдяки херсонцям, кабінет, де розташовується “Армія SOS Херсон”, щотижня до самої стелі заповнюється речами, яких так потребують наші захисники. “Всі допомагають, хто чим може: хтось приносить речі, хтось – гроші. Хто не має нічого, той приходить і пропонує щось зробити своїми руками. Таким людям ми даємо нитки і вони плетуть маскувальні сітки, або ж із покривал шиють маскувальні костюми”, – зазначила Галина Уманець.

За словами волонтерки, багато херсонців співпрацюють із Центром систематично, забезпечуючи військових найнеобхіднішим: “Сім’я Макаренко готує для бійців борщі та солонину, Світлана – частує наших хлопчиків пиріжками й тортами, Анатолій і Оксана забезпечують їх інструментами, а завдяки підприємцю Ігорю хлопці тепер мають телевізори”.

Деякі жителі Херсонщини, прагнучи допомогти бійцям, об’єднуються у цілі волонтерські загони. Найбільшим із них є так звана “Кулінарна сотня”, яка, серед іншого, заготовлює для військових сухі борщі. Їх Галина Іванівна називає відмінною альтернативою армійським сухпайкам: “Для сухих борщів беруть добротні овочі, які сушать, нарізають і розфасовують по пакетах, у які ще кладуть по кілька пачок томатної пасти. Загалом, заливаєш окропом і отримуєш повноцінну страву. Добровольці із “Кулінарної сотні” навіть сушарки покупляли за власні кошти, аби тільки сухі борщі нашим хлопчикам заготовлювати. Раніше люди й овочі самі купляли, тепер же городину надає “Армія SOS Херсон”. Її нам звозять з усієї області, хто скільки може – хто мішок, хто два. Особливо хочеться подякувати Садівській школі, яка на потреби армії зібрала і передала аж 20 мішків овочів. Це неабияка допомога бійцям”.

У активності небайдужих херсонців автор цих рядків переконався особисто: за годину перебування у Центрі до нього завітали не менше десятка бажаючих допомогти армії. Приносячи речі й гроші, більшість людей не залишали навіть своїх прізвищ. “А навіщо, – дивується одна містянка, –  то ж не для “галочки”, а для хлопців. Вчинок важливіший за те, щоб про нього дізналися”.

На волосину від смерті
Зібрану “гуманітарку” добровольці руху “Армія SOS Херсон” щодня розвозять по військових частинах Херсонщини та прилеглих областей. Раз на тиждень вони виїжджають у зону АТО, доставляючи допомогу нашим солдатам просто на поле бою.

Зі слів Галини Уманець, вирушаючи на передову, ніхто з волонтерів не певен, що повернеться додому живим та неушкодженим. При цьому кілька разів таке “ходіння по лезу ножа” могло обернутися для добровольців справжньою трагедією. “Вперше ми мало не загинули у серпні минулого року, коли їздили до прикордонників Луганщини. Ми дізналися про те, що хлопці потрапили в оточення, та ще й без крихти їжі. Їли тільки те, що могли знайти в лісі – ягоди та черв’яків. От набрали ми з волонтерами продуктів, різної допомоги і поїхали до них. Тоді нас взяли в полон ДНР-івці. Все в нас позабирали, машина наша була повністю розбита. Та коли терористи посадили нас на БТР-и і кудись повезли, луганські прикордонники через тепловізори помітили нашу розбиту машину, яка залишилася стояти посеред поля. Хлопці знали, що ДНР-івці повернуться до неї, тому зробили в ній засідку. Ця засідка допомогла їм відбити напад терористів і вони вийшли з оточення. Після цього хлопці натрапили на наш слід, оточили БТР, у якому нас везли, і визволили з полону. Другий випадок, коли ми могли загинути, стався у жовтні, у Волновасі. Тоді вона була щойно захоплена терористами. Поїхали ми з волонтерами надавати допомогу нашим хлопцям та потрапили під сильний обстріл. Як почали ДНР-івці з градів гатити, то ми попадали в рови, які там трапилися. Якби не сховалися тоді, то уламки снарядів могли потрапити в будь-кого з нас. Усю ніч тоді ми простояли серед поля, перевантажили речі на інший автобус і поїхали до хлопців. Назад нас вже супроводжував БТР, він їхав попереду, а ми за ним, по його коліях. Там же всюди мінні поля і крок вліво, крок вправо – могли підірватися на міні”.

Проте волонтери Центру не збираються полишати українських військових напризволяще. За словами Галини Уманець, “Армія SOS Херсон” продовжить допомагати бійцям, які щодня борються за наше майбутнє: “Була на передовій більше 30 разів і надалі їздитиму. Хлопцям потрібна наша допомога і вони нам безмежно вдячні”.

Як зізналася жінка, впоратися зі страхом на передовій їй допомагає оберіг, подарований військовим: “Якось ми з волонтерами поїхали за пораненими під Іловайський котел. Там один дуже поранений хлопчик дістав з-під сорочки свого хрестика і сказав: Галино Іванівно, він врятував мене, бо ви нас витягли, і тепер я дарую його вам, щоб ви, не дай Боже, не потрапили в засідку, щоб вас більше не обстрілювали”, – згадує Галина Уманець, – і відтоді цей хрестик завжди зі мною, бо якщо ти їдеш на передову, то так само, як і воїни, кожної миті можеш загинути. На все воля Божа”.

«Горою» за кожного бійця
Волонтери Центру допомагають військовим не лише у справах фронтових, але й в особистих. Зокрема, наразі рух “Армія SOS Херсон” підтримує бійця Сергія із Нижніх Сірогоз, якого за час служби мало не позбавили рідної дитини. Нині чоловік перебуває у зоні АТО на передовій. Саме там, кілька місяців тому чоловік дізнався про те, що його колишня цивільна дружина, яка виховувала їхню спільну доньку, була визнана неврівноваженою. У жінки забрали дитину, яку вже збиралися удочерити сторонні люди, і це при тому, що в дівчинки є батько (!). Тоді Нижньосірогозький районний суд встановив протиправність намірів родини і дитину їм не віддали.

Проте на той момент Сергій перебував на передовій і не оформив документи на удочеріння – дитина потрапила до дитбудинку. Коли чоловік отримав відпустку, він одразу ж подав заяву на удочеріння дитини. Опікуватися малою під час відсутності батька, мала б її тітка. Однак нещодавно Сергій повернувся у зону АТО, а звідти боротися за дитину вкрай важко.

У такій ситуації, за словами Галини Уманець, волонтери Херсонського Центру допомоги військовим домагатимуться того, щоб чоловіка відпустили на суд з передової: “Ця дитина просто повинна залишитися з батьком. Він думає про неї кожну мить, кожну хвилиночку. Щодня телефонує, каже: в мене нічого не залишилось окрім цієї дитинки”.

Допомога у режимі «Non Stop»
Одразу по завершенню бесіди з автором цих рядків волонтери руху “Армія SOS Херсон” на чолі з Галиною Іванівною уже збиралися до Миколаївського госпіталю. Робота Центру кипить, не спиняючись ні на хвилину…
Увага! Всім небайдужим! Бійцям терміново потрібні такі речі:
1. Продукти харчування (будь-які)
2. Одяг (будь-який)
3. Берці
4. Стандартні набори та для госпіталів
5. Свічки, ліхтарі, батарейки,
6. Ковдри, рушники
7. Дріт (600 м 3 мм)
8. Генератор до 1 квт
Дякуємо всім небайдужим!
P.S. Для тих, хто бажає допомогти українським військовим, нагадуємо адресу Центру: Херсон, пр. Ушакова 47, каб. 124. Телефон 050-518-31-92, 096-052-65-67. Реквізити спеціального рахунку: Отримувач: Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я Р \ р 26005011201674 в ПАТ “Укрсоцбанк” МФО 300023 Код ЄДРПОУ 01497439 Призначення платежу: безповоротна благодійна допомога.

Джерело: Вгору