mountains.tos.ru
За церковним календарем 30 січня вшановують преподобних Антонія Великого, Антонія Димського та Антонія Чорноєзерського.
У народі цей день називали Антон Перезимній — саме 30 січня вважалось серединою зими. Тривалість світлового дня збільшується вже майже на годину.
У цей день часто бували відлиги, а вслід за ними наступали сильні морози. Звідси і прикмета, що зимовому теплу вірити не можна: «Перезимник дасть надію, тепло, а потім обдурить — все морозом скрутить». Якщо на Антонія небо заволочувалось хмарами — очікували заметіль.
У дохристиянські часи наші пращури вважали, що 30-го січня Сонце викликає з вирію усіх тих птахів, які прилітають до нас навесні. А тому залишали зерно та крихти хліба у місцях, де селяться пернаті, прилітаючи додому з теплих країн.
Іменинниками 30 січня є:
Антон, Антоній
30 січня народились:
1834 — Володимир Антонович (Вінницька обл.), український історик, археограф, археолог, етнограф, публіцист і громадський діяч, основоположник народницької історичної школи.
«Сподіваюсь на те, що працею і любов’ю заслужу коли-небудь, що українці визнають мене сином свого народу, оскільки я все готовий розділити з ними» (Володимир Антонович)
30 січня відзначають:
- День спеціаліста військово-соціального управління Збройних сил України (згідно з наказом міністра оборони України Михайла Єжеля № 303 від 3 червня 2011 року)
- Всесвітній день допомоги хворим на проказу (був заснований ООН у 1953 р.)
Події 30 січня:
1836 — На квартирі Василя Жуковського у присутності Олександра Пушкіна Микола Гоголь уперше читав уголос свого «Ревізора».
1868 — у Києві відкрилася музична школа (тепер — Київське музичне училище ім. Р. Ґлієра);
1923 – відкрився Державний музей театрального музичного та кіномистецтва;
1992 – Україна стала членом Наради з безпеки і співробітництва в Європі (тепер – Організація з безпеки і співробітництва у Європі);
2004 — Створено першу статтю української Вікіпедії — «Атом».
Чи знаєте ви, що:
«Ревізор» — комедія у п’ятьох діях Миколи Гоголя, написана упродовж 1835—1836 років.
Вважається, що сюжет комедії підказав авторові Олександр Пушкін. Зокрема, у спогадах Володимира Сологуба описується, що «Пушкін познайомився з Гоголем і розповів йому про випадок, що трапився у місті Устюжні Новгородської губернії — про якогось проїзного пана, що видав себе за чиновника міністерства й обібрав усіх міських жителів».
Відомо також, що Гоголь неодноразово писав Пушкіну про наміри закинути роботу над п’єсою, проте Пушкін наполегливо радив Гоголю не припиняти роботу.
У січні 1836 Гоголь вперше прочитав свою п’єсу на вечорі у Василя Жуковського у присутності великої групи літераторів. Високо оцінили комедію Пушкін, Тургенєв та Жуковський, хоча ряд літературних критиків ще довго звинувачували п’єсу в «натуралізмі».
Сам автор так писав про «Ревізора»: «В «Ревізорі» я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, що я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях й у тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім».
П’єса вперше була поставлена у Петербурзі 19 квітня 1836 після того, як Жуковський зміг особисто переконати імператора, що «у комедії немає нічого неблагонадійного, що це тільки веселе глузування над поганими провінційними чиновниками». 1842 року Гоголь написав другу редакцію п’єси.
