dt.ua
Близька до анексованого Криму Херсонська область виявилась на материку першим місцем зупинки громадян, які вирішили покинути окуповану територію. Для когось — єдиним варіантом. Адже з Кримом були налагоджені тісні економічні зв’язки. З часом українські реалії змусили кримчан перереєстровувати свій бізнес до інших регіонів. Інакше неможливо було навіть видавати заробітну плату — українські банки «пішли» з окупованої території. Як відбувається процес прописки на материку, дізналися у кримчан, які мешкають нині на Херсонщині.
Варто нагадати, що попередня Верховна Рада ухвалила Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 27 вересня. Згідно з п. 5.1 ст. 5 цього Закону «на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування…» Далі в законі пояснюється, що фізичні або юридичні особи, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», з метою оподаткування прирівнюються до нерезидентів. А фізична чи юридична особа, яка має податкову адресу на іншій території України, прирівнюються до резидентів. З визначення цих термінів випливають подальші відносини приватних підприємців з державою Україна.
Але ще до ухвалення згаданого Закону бізнес почав відступати з Криму. До прикладу, за даними Державної фіскальної служби на 10 листопада, 170 платників податків Криму і Севастополя вже перереєстрували свій бізнес на Херсонщину. Із них 115 — юридичних осіб та 55 — фізичних осіб-підприємців. «За видами діяльності, це переважно оптова і роздрібна торгівля. Є кілька фірм з ремонту човнів, вирощування зернових культур, надання різних комерційних послуг», — коментує головний державний інспектор відділу обліку платників податків ГУ Міндоходів у Херсонській області Ольга М’ячина. — Перереєстрація відбувається на загальних умовах, але згідно з наказом Мін’юсту № 1197/5, яким закріплено реєстраційні служби для кримчан у Херсонській, Миколаївській і Запорізькій областях. Вся процедура може буде виконана протягом дня, адже з’являтися особисто необов’язково, можна повідомити про своє рішення електронним листом».
На практиці процес зміни прописки або реєстрація нового ФОП мешканцями Криму виглядає по-різному. «Я — співкерівник невеликої IT-компанії, яка займається розробкою програмного забезпечення для західних замовників. Через проблеми в Криму довелося змінювати прописку. Передусім — через відсутність тут українських банків. До російських іти було безглуздо, бо тоді ми ставали нібито резидентами не визнаного у світі російського Криму. В якийсь момент нас могли просто посунути конкуренти, — ділиться своєю історією кримський підприємець ІСМЕТ (прізвище й місто просить не називати). — На щастя, я завчасно пройшов усі формальні процедури. В ДМС отримав тимчасову херсонську прописку. Потім те саме зробив для своєї компанії в реєстраційній службі. Став на облік у податковій. У мене вийшло все легко, впорався за два дні. Перепон не було, навпаки, довелося працювати з привітними чиновниками, які приділяли мені досить часу».
Ми знайшли й інший приклад, менш позитивний. Юрист Дмитро Углач виїхав з окупованої території ще в березні. У Херсоні отримав посвідчення як вимушений переселенець, влаштувався на роботу. Але, щоб законно надавати послуги адвоката, мусив стати підприємцем. «Я хотів працювати прозоро, платити податки. У реєстраційній службі мої документи прийняли, але аж через десять днів з’ясували, що за моєю сімферопольською пропискою треба реєструватися в Миколаєві. На це пішло 11 днів. У податковій теж трапилися проблеми… Дали перелік необхідних документів, серед яких виявилися скорозшивач та передплата на «Вісник податкової служби» (!). Я був злегка шокований, адже «Вісник» на рік коштує понад тисячу гривень, — розповідає Дмитро Углач. — Я сказав, що не передплачуватиму журнал, на що почув від податківця: «ну, вам же з нами ще працювати, ви розумієте…» Та коли я дістав журналістське посвідчення, діалог пішов інакше. Далі я мав відкривати рахунок у банку. І коли я прийшов забрати картку, почалося найцікавіше. Мені розповіли про постанову НБУ № 699, видану 4 листопада, за якою всі рахунки підприємців з кримською пропискою ставали «замороженими». Цікаво, що кошти на рахунок банку провів, але забрати їх не можна. Тепер мені треба йти в ДМС, щоб узяти новий папірець».
Як каже Дмитро, згадана постанова НБУ дискримінує кримчан за їхньою пропискою, адже фінансові операції з такими підприємцями прирівнюються до іноземних, і неважливо, що люди мають статус переселенців. «Тобто всі, хто не встиг звернутися в ДМС за пропискою, зараз матимуть проблеми з коштами в банках, — продовжує Дмитро. — Але я сказав би ще про одну проблему — непоінформованість працівників ДМС на місцях. Вони не знають, що робити з такими клієнтами, і направляють їх до інших установ…» Зараз, розповідає юрист, його колеги і просто бізнесмени з Криму, які не встигли змінити прописку (багатьом просто нікуди «переїхати»), масово звертаються до голови НБУ з проханням зробити постанову №699 гнучкішою. Адже в ЗУ «Про створення вільної економічної зони «Крим»…» не йдеться про обмеження громадян у банківських послугах. Нацбанк поки мовчить.
