Німеччина і Аргентина зустрічалися між собою 22 рази, якщо рахувати зустрічі за участю збірних ФРН і НДР. Двічі ці збірні грали між собою у фіналах Чемпіонатів світу. Нагадаємо, у 1986-му році в Мексиці перемога дісталася аргентинцям, але вже через чотири роки збірна ФРН взяла реванш у південноамериканських кривдників, перемігши в Римі з рахунком 1:0.
Варто також зазначити, що європейська збірна жодного разу не вигравала чемпіонат світу, який проходив на території Південної Америки. Але нинішня збірна Німеччини, покоління якої охрестили “золотим”, довела, що саме вона зможе перервати цю неприємну традицію для Європи. Після півфінального матчу проти Бразилії, капітан збірної Англії Стівен Джерард заявив: “У Бразилії є Неймар. У Аргентини є Мессі. У Португалії є Роналду. У Німеччини є команда!”.
І так, на відміну ж від аргентинців склад німецької збірної виглядає куди більш збалансованим, і саме це зіграло головну роль у здобутті четвертого чемпіонства світової першості. Йоахім Льов вирішив не змінювати стартовий склад матчу проти Бразилії. І було б дивно це робити, враховуючи як злагоджено грали його підопічні. Тим не менш, одна заміна таки трапилася. Буквально за 10 хвилин до старту поєдинку, пошкодження під час розминки отримав Самі Хедіра, якого змінив у підсумку молодий Крістоф Крамер.
Обидві команди розпочали матч у високому темпі. Німці, як і очікувалося, грали першим номером, Аргентина у свою чергу вирішила грати другим, діючи виключно на контратаках. Саме такий стиль гри на протязі всього шляху до фіналу використовував Алехандо Сабелья. Могла ця стратегія вирішити і долю фіналу. Німці фактично не мали гольових моментів попереду, а суперник відповідав дуже гострими випадами на ворота Нойєра.
На 21-й хвилині матчу глядачі на стадіона Маракана побачили перший небезпечний момент у виконанні Аргентини: Ігуаїн після обрізки від Крооса опинився 1 на 1 з Нойєром, але примудрився пробити з вбивчої позиції повз ворота. Вже через 9 хвилин Гонсало таки розписався у воротах Нойєра, але зробив це з метрового офсайду. Німеччина на це нічим особливим не відповіла.
Бундестім продовжував шукати пробоїни у захисних рядах аргентинської збірної, однак підопічні Сабельї грали в обороні дуже грамотно і глибоко. Можна згдадати перспективні навіси від Мюллера у напрямку Клозе, постріл з-за меж карного від Крооса, який впевнено парирував Ромеро.
За 5 хвилин до перерви команди дещо розкрилися і додали попереду, створши по моменту. На небезпечний рейд від Мессі, який ледь не завершився черговим виходом 1 на 1, Німеччина відповіла ударом в стійку від Хьоведеса. Саме цей момент і був найнебпезченішим у європейців за весь перший тайм.
У перерві Сабелья замість Лавессі випустив Серхіо Агуеро. Кун додав креативу попереду і другий тайм аргентинці почали просто чудово. Вже на 47-й хвилині при виході 1 на 1 мав забивати Мессі, але Ліонель якимось дивом пробив поруч зі стійкою воріт Нойєра. Ще черед дві хвилини після скидки від Агуеро на ударній позиції опинився Ігуаїн, однак Гонсало дуже довго обровляв футбольний “снаряд” і у підсумку пробити йому не дали. Німці за цей час супернику нічим не відповіли.
На 62-й хвилині матчу відкрити рахунок міг Езіл: Клозе на лінії карного розібрався із суперником, видав точно на хід Месуту передачу, але півзахисник Арсеналу заплутався у своїх ногах на швидкості і в результаті пробив невлучно коліном. Варто також згадати чергвий удар з-за меж карного від Крооса, однак знову надійно грав Ромеро. У Аргентини найпомітнішим був Мессі, який неодноразово загрожував воротам Нойєра, однак всі його удари проходили повз ворота німецької команди. Під завісу основного часу Льов випустив Маріо Гьотце, якому вже в овертаймі судилося стати головним героєм матчу.
Вже на першій же хвилині доданого часу Німеччина створила небезпечний момент: Шюррле після класної передачі від Гьотце з метрів семи потружно пробив прямо в руки Ромеро. На цей момент Аргентина відповіла гострою прострільною передачею від Агуеро, однак адресату свого вона не знайшла. Трохи згодом грубо помилився Хуммельс, у підсумку Паласіо опинився 1 на 1 з Нойєром, але перекинув і голкіпера німців і ворота.
Під кінець першої 15-хвилинки стало помітно, що обидві команди від втоми підсіли. Футболісти все частіше били один одного замість м’яча. Перевага збірної Німеччини в першому екстра-таймі була явною, однак на табло це не відбилося. Другий додатковий тайм зовсім мало чим нагадував футбол. Більше всіх дісталося Швайнштайгеру, якого неодноразово “косили” футболісти Аргентини.
Здавалося, що справа йде до серії післяматчевих пенальті, однак іншої думки були Льов і його підопічні. За 7 хвилин до завершення доданого часу німців вперед виводить Маріо Гьотце. Ось так доленосно подіяли заміни від Льова: Шюррле продерся лівим флангом і точно віддав в центр карного на Гьотце, той технічно прийняв “шкіряного” на груди і з метрів 10 відправив його у ворота Ромеро.
Після пропущенного голу Аргентина пішла у ва-банк. Сабелья кинув всі сили в атаку, втім, врятуватися його підопічним не вдалося. Німеччина впевнено діяла в обороні і у підсумку довела справу до свого четвертого чемпіонства в історії Чемпонатів світу.
