Олександр Паливода в ефірі радіо «Скіфія» розповів про те, як і куди зараз експортується херсонська сільгосппродукція. Розмова велася в рамках передачі «Південний формат».
На початку розмови директор Департаменту агропромислового розвитку навів порівняльні дані по експорту за останні кілька років: ще у 2014 році за офіційною статистикою херсонська продукція експортувалась у 30 країн, з них – 12 країн ЄС; у 2015 році ця цифра становила 72 країни, у 2016 році – 76 країн, в тому числі – 20 країн ЄС.
Також збільшується загальний обсяг експорту: в 2015 році ця цифра складала – 340 тис. тонн, а в 2016 році – вже – 491 тис. тонн. Стабільно збільшується експорт зернових 267 тис. тонн у 2015 році, 376 тис. тонн у 2016.
«Щороку збільшується кількість країн, які імпортують херсонську сільгосппродукцію, географія експорту розширюється з року в рік, так само, як і асортимент найменувань. Сьогодні херсонські виробники сільгосппродукції торгують з Європою, Азією, країнами СНД та, навіть, з далекими Канадою, США та Австралією. Найбільше Херсонщина експортує зернові культури: їх доля у тогорічному експорті склала 39%», – розповів Олександр Паливода.
Також він зазначив, що Херсонська область вже десять років є лідером України в плодоовочевому напрямку, тому саме цей продукт треба активніше просувати на експорт.
З плодоовочевого напрямку зараз експортуються переважно овочі, їх доля в херсонському експорті минулого року склала 21%, загалом експорт овочів за два роки збільшився з 18 тис. тонн до 25 тис. тонн, прогрес спостерігається й надалі.
Свіжі ягоди та фрукти експортуються зараз набагато менше, ніж овочі, хоча попит на них за кордоном є. Складність полягає в тому, що така продукція швидко псується і вимагає повного дотримання «холодного ланцюга» при транспортуванні. Загалом, логістичні витрати у кінцевій вартості продукції займають досить велику долю, тому знайти зараз зручні і недорогі способи доставки – це важливе завдання для виробників. Нещодавній приклад доставки кавунів баржею по Дніпру показав напрямок, за яким може здійснюватися транспортування.
Експортується також консервація, заморожена продукція. Щоб зрозуміти смакові вподобання та культуру споживання інших країн, виробники харчової промисловості відвідують міжнародні виставки, де вивчають ці моменти. Також вивчають наші виробники і правила та стандарти, за якими працюють інші країни.
Говорячи про проблеми, які пов’язані з експортною діяльністю, Олександр Паливода відмітив кілька моментів. Перша складність – європейські та інші закордонні ринки є жорстко регульованими та стандартизованими, на відміну від хаотичного російського ринку, отже, щоб торгувати на експорт, нашим фермерам необхідно отримувати відповідні сертифікати якості, а це займає, іноді, багато місяців. Друга проблема – закордонні покупці часто бажають отримати великі партії однорідного товару, яку один виробник не зможе сформувати. Тому аграріям потрібно вчитися об’єднуватись, домовлятись, вирощувати однорідну продукцію і спільними зусиллями брати та виконувати такі контракти.
Тим не менш експорт сільгосппродукції зростає, Херсонську область і херсонську продукцію вже знають за кордоном, а згодом «вирощено на Херсонщині» стане справжнім брендом.
