ffu.org.ua
Півзахисник збірної України Віктор Коваленко у відвертій розмові відповів на питання вболівальників, які вони залишили на сторінках Федерації футболу України у соціальних мережах. 20-річний гравець розповів, чим займається у вільний час, що цінує в людях, і як йому грається у національній команді під керівництвом Андрія Шевченка.
– Як Ви проводите свій вільний час?
– Переважно відпочиваю, готуюсь до наступних ігор та тренувань. Люблю подивитися різноманітні фільми, ходжу на масаж, займаюсь індивідуально, зокрема фітнесом.
– Тобто свій вільний час Ви все одно присвячуєте футболу?
– Ну а як по іншому? (посміхається). Якщо ти хочеш чогось досягти, треба постійно тренуватися та самовдосконалюватися.
– Якщо говорити про фільми, то чи є якийсь улюблений жанр?
– Для мене це не принципово. Намагаюсь слідкувати за новинками: якщо гарний рейтинг та хороші відгуки, то чому б не подивитися фільм.
– Тобто, Ви – кіноман?
– Можна і так сказати.
– Олександр Зінченко сказав, що він меломан. А Ви любите слухати музику?
– Так, люблю різну музику. Один день можу послухати клубну музику, іншого дня – реп або спокійні пісні. В моєму плей-листі можна знайти все що завгодно.
– Хто, на Вашу думку, є найбільш складним суперником у групі відбору ЧС-2018?
– Думаю, що Хорватія буде надзвичайно складним суперником. Вони демонструють гарний футбол і наразі заслужено посідають перше місце в нашій групі.
– В якому клубі Європи Ви хотіли б грати?
– Зараз я про це навіть не думаю, бо граю в хорошому клубі. Впевнений, що затримаюсь тут надовго. А коли все ж таки прийде час, то хотілося б піти у клуб, який є грандом європейського футболу.
– Який чемпіонат Вам найбільше імпонує?
– Якщо чесно, то мені подобається іспанська Ла Ліга, Серія А, англійська Прем’єр-Ліга. Щось одне виділити не можу.
– Яке Ваше улюблене місто в Україні?
– Донецьк та Київ.
– А як щодо міста, яке найбільш сподобалося за межами України?
– Мені дуже сподобалось місто Сан-Себастьян в Іспанії. Дуже гарне місто, є на що подивитися.
– Скільки Ви вже займаєтеся футболом?
– З самого дитинства: як народився, так відразу і побіг з м’ячем (посміхається). Батьки сприяли моєму вибору.
– Чи вільне наразі Ваше серце?
– Наразі вільне (посміхається).
– Як вважаєте, звідки стільки довіри до Вас від головного тренера збірної?
– Навіть не знаю, але мені приємно, що тренер в мене вірить, і мені хочеться демонструвати свої найкращі якості на футбольному полі та виправдовувати його довіру.
– Чому Ви граєте під 74 номером в «Шахтарі»?
– Це випадковість, який дали номер, під таким і граю. Можливо скоро зміню його, коли прийде час.
– Тобто, Ви не забобонний?
– Ні (посміхається).
– Охарактеризуйте головного тренера збірної України Андрія Шевченка…
– В першу чергу, Шевченко – дуже хороша людина і друг. З ним приємно спілкуватися як з тренером, він завжди все спокійно пояснює. Правда, може іноді і нагримати, але усе по справі. Він – справедливий тренер.
– Чи займалися Ви коли-небудь у херсонському «Кристалі»? І яка спортивна школа була для Вас першою?
– Ні, в «Кристалі» я не виступав, лише грав проти них і завжди хотів перемогти. До речі, в більшості випадків ми виходили переможцями у протистоянні з цією командою. Моя перша спортивна школа – ДЮСШ-5, звідти і мій перший тренер.
– Чи спілкуєтесь наразі з Вашим першим тренером?
– Звичайно, він зараз є асистентом арбітра у Прем’єр-лізі України – Володимир Володін.
– Хто є футбольним кумиром для Вас?
– Багато таких – Андреа Пірло, Тоні Крос, Месут Озіл. Це висококласні гравці, які демонструють футбол найвищого рівня.
– Яка Ваша футбольна мрія?
– Моя футбольна мрія – грати на високому рівні і своєю грою допомагати клубу та збірній вигравати серйозні трофеї.
– Які якості Ви цінуєте в людях?
– Добро та щирість, в першу чергу. Якщо у людини відсутні ці якості, мене одразу від неї відвертає.
– Хто Ваш найкращий друг в «Шахтарі»?
– У мене чимало гарних друзів. З хлопцями 1996 року народження ми з 12-ти років разом, так і дружимо увесь цей час.
– Який у Вас ідеал дівчини?
– Конкретного ідеалу немає. Якщо дівчина сподобалася, то можна підходити до неї і знайомитися.
– Ви вражаєте себе сміливим?
– В деяких моментах так, в інших – ні. Навіть не знаю, як це пояснити.
– Хто Вас привів у футбол?
– У моєму дворі було поле, я бачив, як хлопці грали у футбол і виходив до них. Вони брали мене на плечі і ганяли за м’ячем. Мені сподобалось, так усе й сталося.
– Які у Вас є хобі окрім спорту?
– Раніше грав в більярд та теніс. А, загалом, якщо людина грає у футбол, вона має займатися й іншими видами спорту. Тому можу грати у що завгодно.
