З 25 листопада в приміщенні державного архіву відкрилася виставка «Голодомор на Херсонщині». В експозиції представлені десятки документів, що описують страшні події 1921-22, 1932-33 та 1946-47 років. Це листування з міжнародними організаціями, котрі допомагали подолати наслідки голоду 1921-1922 рр. Витяги із газет, фотографії, доповідні записки, копії актових записів про смерть та хлібних карток, відомості про кількість безпритульних дітей розповідають про події 1932-1933 рр. Документи про відкриття дитячих ясел та дитячих будинків, додаткових пунктів харчування характеризують голод 1946-1947 рр. Документи взяті із фондів архіву та науково-довідкової бібліотеки.
«Над збиранням і збереженням цих документів працювало не одне покоління архівістів. Збирання матеріалів триває й досі. Основна частина цієї виставки присвячена подіям Голодомору 1932-33 років, – коментує головний спеціаліст державного архіву Херсонської області Ірина ЛОПУШИНСЬКА. – Серед іншого, маємо тут документи партійних органів, які проводили хлібозаготівлі, документи з органів реєстрації актів цивільного стану, документи СБУ в частині репресій щодо населення (розкуркулення, антирадянскі виступи). Ще частина документів – з періодичної преси тих років. Вона показує радянську агітацію за видання зерна державі, описує «чорні дошки», де цькували цілі колгоспи і райони, які не виконували плани поставки зерна. Спогади до цієї виставки не вносили, адже тут робимо акцент саме на документальних даних, які засвідчують штучний і зловмисний характер Голодомору в Україні. А з величезною кількістю спогадів можна окремо познайомитися в читальному залі нашого архіву».
За словами Ірини Лопушинської, Голодомор на Херсонщині мало чим відрізнявся від подій у центральній і східній Україні. Тут від голоду померло менше людей, однак це пов’язано з меншою кількістю населення степового краю. «Як забирали всюди зерно, так само робили й на Херсонщині, так само тут масово вимирали люди. Різниця тільки у виконавцях і прізвищах керівників, які це організовували, – каже Ірина Лопушинська. – Смертність була дещо менша через невисоку густоту населення. Але партійна радянська еліта отримувала окремі пайки, про це теж свідчать наші документи. Своїми матеріалами ми підтверджуємо те, що пишуть в підручниках з історії. Адже щоб подати абзац у підручнику історикам доводиться переглянути сотні архівних даних».
Працівники державного архіву запрошують охочих побачити першоджерела про Голодомор в Україні, відвідувати архів з учнями та студентами, аби знати справжню історію тих страшних років.
Іван АНТИПЕНКО, «День», фото автора
