http://tomenko.ua/
Народний депутат України, колишній Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко сказав, що радіє з того, що дискусія про те, яким повинне бути суспільне телебачення, стає все більш актуальною і навіть обговорюється на прес-конференції Президента.
«Це дає можливість зробити все, щоб не допустити афери, яка нині пропонується», – зазначив М. Томенко.
Він нагадує, що Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», співавтором якого він є, був ухвалений Верховною Радою 17 квітня 2014 року. Згідно з цим Законом, протягом півроку Кабінет Міністрів мав запропонувати парламенту конкретні пропозиції щодо реального механізму створення суспільного телебачення. Натомість команда Уряду, а точніше, «Народного фронту» знайшла найпростіший варіант того, я використати ідею суспільного телебачення для своїх інтересів.
«Так, до чинного Закону пропонується внести такі зміни, які пропонують найкоротший і найбрутальніший механізм не стільки приватизації, як крадіжки всієї системи державних телерадіокомпаній. Під системою я розумію її матеріальні, нематеріальні цінності, приміщення та землю», – зауважив М. Томенко.
Для того, щоб ці слова підтвердити справами, Микола Томенко наводить 5 ключових відмінностей між діючим Законом про суспільне телебачення і радіомовлення, який був ним ініційований, і теперішніми змінами до цього Закону від керівництва Кабінету Міністрів.
- В Законі конкурентно створена наглядова рада від громадськості та за поданням всіх фракцій Верховної Ради України здійснює контроль за виконанням редакційного статуту НСТУ. У змінах до Закону передбачається зняти таке право контролю. В діючому Законі передбачається, що наглядова рада призначає Голову правління та членів правління. У змінах до Закону передбачається, що наглядова рада призначає тільки Голову правління, а членів правління – вже за поданням Голови правління, членів правління. Таким чином, стає зрозумілою ідея авторів максимально вивести з-під контролю діяльність кількох людей, які будуть здійснювати цю геніальну авантюру приватизації мережі державних і комунальних ТРК.
- У змінах до Закону вводиться абонплата з громадян. Також замість не більше 5% реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення у змінах пропонується зберегти, як нині у комерційних каналів.
- Найважливіше. Кабінет Міністрів і всі контролюючі органи повністю виводяться з системи контролю за використанням майна, нерухомості та землі.
- У змінах до Закону правлінню надається право відчужувати майно. Так, рішення про вчинення правочину НСТУ приймається:
– лише правлінням НСТУ (якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності НСТУ;
– наглядовою радою НСТУ за поданням правління НСТУ (якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 %);
– акціонером за поданням наглядової ради НСТУ (якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності НСТУ).
- В прикінцевих положеннях змін до Закону розписаний повний механізм фактично безконтрольного відчуження майна, нерухомості та землі нинішніх державних та комунальних телерадіоорганізацій.
«Ці п’ять відмінностей – лише частина ідей проекту, як приватизувати чи вкрасти державне телерадіомовлення. Отож, моя пропозиція до «приватизаторів» та отримувачів міжнародних грантів на створення суспільного телебачення: спочатку прочитати зміни до Закону, а потім – продовжити відкриту дискусію про те, що потрібніше Україні: мій варіант суспільного телебачення або урядовий варіант приватизованого комерційного каналу в інтересах однієї політичної сили», – підсумував М. Томенко.
Детальніше – дивіться у таблиці.
| Чинна редакція | Пропозиції Сюмар В.П. |
| І. Наглядова рада НСТУ:1) визначає основні напрями діяльності НСТУ, затверджує редакційний статут,контролює його виконання;2. Наглядова рада НСТУ обирає на конкурсних засадах на чотири роки членів правління та голову правління НСТУ | Вилучити
обирає на конкурсних засадах на чотири рокиголову правління НСТУ та, за його поданням, членів правління й укладає з ними контракти |
| ІІ) Після завершення зазначеного у частині першій цієї статті періоду НСТУ може фінансуватися за рахунок:1) продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами;2) державного і місцевих бюджетів;3) добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних;
4) інших надходжень. |
Пропонується створювати суспільне мовлення за рахунок 4) абонентської плати; |
| ІІІ. Трансляція реклами, повідомлень про спонсорів на каналах мовлення НСТУ протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 5 відсотків.Соціальна реклама у програмах НСТУ допускається за умови відсутності вказування в ній на певного суб’єкта (бренд), посадову особу, товар. | Пропонується залишити рекламу:Протягом перших чотирьох років з моменту утворення НСТУ трансляція реклами, телепродажу повідомлень про спонсорів на каналах мовлення НСТУ впродовж кожної астрономічної години та астрономічної доби фактичного мовлення не повинна перевищувати обсягів, встановлених чинним законодавством. |
| IV Стаття 15. Майно НСТУ | Стаття 15. Майно НСТУ |
| 1. Майно НСТУ є державною власністю. Кабінет Міністрів України може визначати суб’єкта управління зазначеним майном. | 1. Виключити |
| 2. Кабінет Міністрів України здійснює контроль за використанням і збереженням переданого НСТУ в оперативне управління майна та має право вилучати майно, що не використовується, а також майно, що використовується не за призначенням. | 2. Кабінет Міністрів України здійснює контроль за використанням і збереженням переданого НСТУ майна та може визначати суб’єкта управління зазначеним майном. |
| 3. НСТУ не має права безоплатно передавати майно та земельні ділянки іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. | 3. НСТУ не має права безоплатно передавати майно та земельні ділянки іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. |
| 4. НСТУ має право відчужувати майно та земельні ділянки лише за згодою Кабінету Міністрів України і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. | 4. Рішення про вчинення правочину НСТУ приймається:правлінням НСТУ, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності НСТУ;наглядовою радою НСТУ за поданням правління НСТУ, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності НСТУ;акціонером за поданням наглядової ради НСТУ, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності НСТУ. |
| 5. НСТУ не може відчужувати, передавати в оренду, лізинг, концесію, заставу, безоплатне користування, вносити до статутних (складених) капіталів інших суб’єктів господарювання та здійснювати інші правочини, наслідком яких може бути відчуження переданого їй майна. | 5. НСТУ має право володіти, користуватися та розпоряджатися майном (рухомим та нерухомим), набутим за рахунок коштів від власної господарської діяльності, з урахуванням обмежень встановленим цим законом. |
| 6. Відчуження та списання майна НСТУ здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | 6. Відчуження та списання переданого НСТУ нерухомого майна здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. |
| V ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ | ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 2-1) Установити, що створення НСТУ не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України. НСТУ є правонаступником усіх прав і обов’язків, в т.ч. на всі об’єкти права інтелектуальної власності юридичних осіб, визначених статтею 1 цього закону.
Внесення права користування земельними ділянками, наданими для розміщення юридичних осіб, визначених статтею 1 цього закону до аабонного капіталу НСТУ здійснюється відповідно до нормативної оцінки таких ділянок, а у разі її відсутності – відповідно до експертної оцінки. Внесення нерухомого майна до статутного капіталу НСТУ може здійснюватися на підставі обліку майна без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу НСТУ, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ. Передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу НСТУ.
Оприлюднення Кабінетом Міністрів України прийнятого рішення щодо утворення НСТУ є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення юридичних осіб, визначених статтею 1 цього закону.
Установити, що статутний капітал НСТУ формується за рахунок майна юридичних осіб, визначених у статті 1 Закону, за винятком майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу і закріплюється за НСТУ на праві господарського відання.
Під час утворення НСТУ, формування його статутного капіталу та припинення юридичних осіб, визначених статтею 1 цього закону, не застосовуються положення законодавства щодо: необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; права кредиторів вимагати у зв’язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов’язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків; неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності юридичних осіб, визначених статтею 1 цього закону.
Установити, що пункт 22 частини першої статті 6 та частина п’ята статті 11 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” щодо НСТУ не застосовується.
|
| Кабінету Міністрів України пропонується негайно :утворити комісію з реорганізації юридичних осіб, визначених статтею 1 цього Закону та визначити порядок перетворення Національної телекомпанії України в НСТУ, з урахуванням особливостей визначених цим законом. | |
| Стаття 5. Об’єкти приватизації2. Приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. | Пропонується надати можливість приватизувати державні радіоканали та телевізійні канали Стаття 5. Об’єкти приватизації2. Приватизації не підлягають об’єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. |
| Загальнодержавне значення мають:(…)радіотелевізійні передавальні центри, а також об’єкти, що забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади;державні радіоканали та телевізійні канали;засоби урядового, фельд’єгерського та спеціального зв’язку;
державні реєстри, інші інформаційні системи, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету. |
Загальнодержавне значення мають:(…)радіотелевізійні передавальні центри, а також об’єкти, що забезпечують зв’язком органи законодавчої та виконавчої влади;телерадіоорганізації Суспільного телебачення і радіомовлення України, у т.ч. їхні акції, корпоративні права;засоби урядового, фельд’єгерського та спеціального зв’язку;
державні реєстри, інші інформаційні системи, що створені та утримуються за рахунок коштів державного бюджету. |
