Після анексії Криму навесні цього року російські війська висадили десант на частині Херсонської області в с. Стрілкове Генічеського району. Вони взяли під контроль газорозподільчу станцію, яка забезпечує блакитним паливом частину території Херсонщини і Криму. У відповідь на окупаційні дії українські військові встановили блокпост з лінією укріплених вогневих точок за менш ніж кілометр до росіян. Відтоді на цьому напрямку ситуація лишалася стабільною. Збройних протистоянь не було, лише провокаційні переміщення з боку окупанта.
УПРИТУЛ ДО КРИМУ
У вівторок голова Державної прикордонної служби Віктор Назаренко повідомив про звільнення зайнятих російськими солдатами позицій і просування українських прикордонників углиб Херсонщини по кількох напрямках. Цю заяву Назаренко зробив на крайній точці розміщення наших бійців, за кількасот метрів до ще тоді окупованих земель.
ПРИКОРДОННИКИ ДОБРЕ ЕКІПІРОВАНІ Й ОЗБРОЄНІ, В ТОМУ ЧИСЛІ ОПТИКОЮ ДЛЯ НІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ
«За дорученням Президента України з групою офіцерів адміністрації ДПСУ ми працюємо на цьому напрямку. Ми виконуємо завдання щодо виходу українських прикордонників на адміністративну межу Херсонської області з Кримом. До сьогодні в нас залишалося три проблемні ділянки, де розташовувалися підрозділи збройних сил Росії, а саме: півострів Ад, частина півострову Чонгар та частина Арабатської стрілки (вісім кілометрів. — Авт.). Наразі здійснюється вихід російських військових з цих ділянок, а їхні позиції займають українські прикордонники, — заявив Віктор Назаренко. Доручення виконується завдяки комплексу заходів, які особисто очолив Президент України. Наразі наші прикордонники виходять на межу з Кримом по всій її протяжності. Щодо газорозподільчої станції, трубопроводу і двох бурових веж, то вони містяться на суверенній території України під контролем ДПСУ».
Утім, деталей переговорів і — головне — інформації про те, чи були якісь поступки з боку української влади за повернення контролю над частиною своєї території Віктор Назаренко не повідомив. Він лише зазначив, що «жодних поступок з боку української сторони не було, немає і не буде». За словами голови ДПСУ, просування на раніше окуповані позиції відбуватиметься поступово, з виконанням комплексу заходів з виявлення вибухових предметів та розмінування довколишньої території.
«МИ — НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ»
Перебуваючи в Стрілковому, автору цих рядків вдалося поговорити з бійцями, які постійно несуть тут службу, і роздивитися умови їхнього перебування. За кілька місяців нашим стражам кордону вдалося серйозно укріпитись і підготуватись до можливої агресії з боку російських військ. Саме російських, адже, за словами бійців, вони бачили прапори різних родів військ збройних сил РФ (з Краснодарського краю, Дагестану), що з весни щомісяця змінювали один одного. Наші часу теж не гаяли. Побудували низку фортифікаційних споруд — як для укриття і відпочинку особового складу, так і для ведення вогню в разі потреби. Є достатньо броньованої техніки. Самі ж прикордонники добре екіпіровані й озброєні. Зокрема й оптикою для нічного спостереження.
«Із 1 квітня я служу в Бердянському прикордонному загоні, із 5 квітня — на Херсонщині. У звичному житті я підприємець, але офіцер запасу в минулому. Отримав повістку, пішов у військкомат, не міг інакше. У мене сину 15 років. Який я йому приклад подам, якщо в такий час буду «косити»? — розповідає капітан Ігор Свірса. — У Стрілковому ситуація загалом спокійна. Але раніше, час від часу, росіяни робили провокаційні вилазки. Влітку залітали гелікоптерами, імітували атаку з повітря, були імітації висадки морського десанту. Нас піднімали по тривозі, ми їх виявляли, і вони повертались назад. Тепер уже такого немає. Щодо умов служби — жити можна. Забезпечення нормальне, та, головне, що хлопці зібралися хороші, дружні, якщо треба, підтримуємо один одного. Ми знаємо одне: ми — на своїй землі, а вони — на чужій».
«ТУТ ТЕПЕР БУДЕ СПОКІЙНІШЕ»
Тут зібрані прикордонники з різних регіонів України. Зустріли одного бійця з Донбасу. Ігор служить у прикордонних військах за контрактом не перший рік. Каже, що давно не бачив рідних. Вони — на окупованій території в Донецькій області. Те, що ми повертаємо території на Херсонщині, сприймає позитивно. «Хочу сказати, що ми надійно тут закріпилися, є всі умови для військового. Видали теплий одяг, термобілизну, взуття, споруджені укріплення, місця відпочинку, кухня, — говорить Ігор. — Чув, що настрої місцевих — переважно за Україну. Вони, мабуть, ще не знають, що ми просуваємось уперед, але, думаю, сприймуть це як добру новину. Адже тут тепер буде спокійніше. Щодо мене особисто, то я родом із Донеччини. Там зараз і моя родина. Вони — теж за Україну, але не можуть покинути господарство, будинок і кудись їхати. Поки тримаються, а далі — побачимо. Сподіваюся, скоро туди прийде мир».
ЗА КІЛЬКАСОТ МЕТРІВ ВІД ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧОЇ СТАНЦІЇ НАШІ ВІЙСЬКОВІ ВЕЛИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОСІЯНАМИ. НАРАЗІ НАПРУГА ДЕЩО СПАЛА, АДЖЕ ОКУПАНТИ ПОКИНУЛИ ТЕРИТОРІЮ ХЕРСОНЩИНИ НА АРАБАТСЬКІЙ СТРІЛЦІ
P. S. Попри просування українських прикордонників углиб території Херсонщини, блокпости й укріплення на генічеському напрямку не збираються послаблювати. За словами військових, тут і далі нестимуть службу їхні колеги. Вони контролюють ситуацію з перетином адміністративної межі з Кримом та патрулюють морське узбережжя. В цьому їм допомагають і місцеві громадські формування.
